Дончик Віталій Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дончик Віталій Григорович

ДО́НЧИК Віталій Григорович (15. 04. 1932, м-ко Крюків, нині у складі м. Кременчук Полтав. обл.) – літературознавець. Батько А. Дончика. Д-р філол. н. (1984), проф. (1998), акад. НАНУ (2006). Засл. діяч н. і т. України (1997). Респ. премія у галузі літ.-мист. критики ім. О. Білецького (1981), премія ім. І. Франка НАНУ (2004). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2007). Закін. Київ. ун-т (1956). Працював у ред. г. «ЛУ» (1957–62): від 1960 – зав. відділу критики; від 1962 – в Ін-ті літ-ри НАНУ (Київ): 1987–92, 1997–2003 – зав. відділу укр. літ-ри 20 ст., від 1993 – гол. н. с. Гол. ред. ж. «Слово і час» (1989–2000). Підтримував рух шістдесятників, у 2-й пол. 80-х рр. брав активну участь у відродженні укр. культури і державності, демократизації сусп-ва. Наук. праці у напрямках історії укр. літ-ри 20 ст. та літ. критики. Автор монографій «Час і його обличчя» (1967), «Грані сучасної прози» (1970), «Петро Панч» (1971; 1981), «Єдність правди і пристрасті» (1981), «Істина – особистість (Проза Павла Загребельного)» (1984), «Український радянський роман» (1987), «Зупинені миті» (1989), «З потоку літ і літпотоку» (2003), політ. хроніки «Спільний знаменник – тринадцять» (2004) та ін. Один із авторів кн. «Історія української літератури» у 8-ми т. (1967–71, т. 8) та у 2-х т. (1988). За ред. Д. укладено навч. посібник «Історія української літератури. ХХ століття» (у 2-х кн., 1993–95; 2-е вид. – 1998) – відзнач. Держ. премією України ім. Т. Шевченка 1996. Усі зазначені книги видано у Києві. Праці Д. відзначаються фактол. ґрунтовністю інтерпретацій, широким сусп. і культур. контекстом дослідження літ. проблематики.

Літ.: Брюховецький В. Критика – покликання і доля // Проблеми. Жанри. Майстерність. Вип. 7. К., 1982; Моторнюк І. …І з вершини літ // СіЧ. 2004. № 4; Баран Є. Літературно-критична нарація Віталія Дончика // Кур’єр Кривбасу. 2005. № 191.

Г. М. Сивокінь

Стаття оновлена: 2008