Доріченко Олесь Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Доріченко Олесь Васильович

ДОРІЧЕ́НКО Олесь Васильович (20. 09. 1936, Київ) – поет, перекладач і живописець. Чл. НСПУ (1974), НСМНМУ (2006). Літ. премія ім. В. Сосюри (2004). Золоті медалі 7-го (Відень, 1959) та 8-го (Гельсинкі, 1962) Всесвіт. фестивалів молоді та студентів. Закін. Київ. хореогр. уч-ще (1953; викл. П. Баклан). У 1953–55 – соліст балету Держ. засл. ансамблю танцю України; 1958–74 – у Держ. засл. укр. нар. хорі ім. Г. Верьовки. Поезія Д. привертає увагу пошуками духов. коренів; одна з гол. його тем – укр. культура у взаємодії зі світовою. Переклав низку творів зарубіж. поетів, зокрема Ф. Ґарсії Лорки, Омара Хаяма, Й.-К. Ґюнтера, Сінь-Ци-Цзи, Л. Дуряна, І. Абдурамана, І. Мансурова, П. Макаля, В. Сорокіна, Є. Євтушенка. Окремі поезії Д. перекладено рос., білорус., польс., чес., португал. та ін. мовами. Автор нарисів і статей про майстрів вітчизн. й зарубіж. мист-ва, зокрема Д. Шостаковича, Ю. Михайліва, А.-Д. Сікейроса, І. Мештровича, Г. Верьовку, Є. Станковича. Учасник всеукр. мист. виставок від серед. 1990-х рр. Персон. – у Києві (2002, 2006). Створив цикли живопис. полотен на козац. тематику особливою мовою символів. Окремі роботи зберігаються у Музеї гетьманства (Київ), Чигирин. істор. музеї (Черкас. обл.), Істор.-мемор. музеї М. Грушевського в Києві, Держ. істор.-культур. заповіднику «Гетьман. столиця» (смт Батурин Бахмац. р-ну Черніг. обл.).

Тв.: поет. зб. – Промені. 1966; Контрасти. 1971; Одностайність. 1973; Круговиди. 1977; Осягнення. 1980; Вікно у вересень. 1986; Назавше. 1988; Майдани пам’яті. 1990; Хрещатий яр. 1993; Мандрівна брама. 2001; Присутність. 2006 (усі – Київ); живопис – серія «Козацька романтика» (від 1990-х рр.); портрети – «Б. Которович», «Тарас», «Р. Нурієв», «С. Ганжа», «І. Марчук», «Персей» (усі – 2000), «Гетьман» (2001), «Олександр Олесь» (2003), «Д. Шостакович», «Мамай» (обидва – 2005); «Античні вази», «Момент істини», «І слава, і воля» (усі – 2000), «Сад божественних пісень» (2001), «Міжгір’я» (2003), «Таїнство» (2004), триптих «Гетьманська столиця», «Козацька застава» (обидва – 2005), «Павичі» (2006).

Літ.: Приступко Н. Свято язичництва на картинах Олеся Доріченка // Хрещатик. 2002, 12 квіт.; Живопис Олеся Доріченка: Каталог. К., 2005; Пошивайло І. Козацька романтика Олеся Доріченка // Уряд. кур’єр. 2006, 27 верес.

А. С. Камінчук

Стаття оновлена: 2008