Кролевецький район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кролевецький район

КРОЛЕВЕ́ЦЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північній частині Сумської області. Межує з Шосткин., Глухів., Путивл., Конотоп. р-нами Сум. обл. та з Короп. р-ном Черніг. обл. Ут­вор. 1923. У 1932–39 – у складі Черніг., від 1939 – Сум. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Пл. 1,3 тис. км2 . Насел. 46 789 осіб (2001, складає 88,3 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну – м. Кролевець та 74 сільс. насел. пункти. Лежить у межах Кролевец.-Глухів. відрогу Серед­ньоросійської височини (вис. до 200 м). Поверхня зх. частини р-ну низовинна, пологохвиляста, плос­ка; східної – підвищена хви­лясто-горбиста, розчленована річк. долинами, балками та яра­ми. Корисні копалини: торф, крейда, пісок, глина.

Осн. річки: Десна (на пн.-зх. межі р-ну) та її притоки Сейм з Клевенню та Реть з Есманню (усі – бас. Дніпра). Землі водного фонду скла­дають 1,4 тис. га. У пн. частині ґрунти переважно піщані дерновослабопідзолисті, на решті тер. – сірі лісові легкосуглинисті. У долині Сейму зустрічаються лучні, лучно-болотні та торф. ґрунти. Пл. лісів та ін. лісовкритих територій 41,2 тис. га. Осн. лісоутворюючі породи: сосна (55 %), дуб (23 %), береза. Є значна кількість боліт і лук. Об’єк­ти природно-заповід. фонду: па­м’ятки природи заг.-держ. значення Яблуня-колонія (ботан.), регіон. ландшафт. парк «Сеймський», місц. значення заказники Андріївський, Ретинський, Тулиголівський, Ставище (усі – ботан.), Кочубеївський (зоол.), Ретик (гідрол.), Камінські піщани­ки (геол.), пам’ятки природи Со­сна в урочищі Реутинці (ботан.) і Джерело-криниця (гідрол.), па­м’ятки садово-парк. мист-ва Ка­мінський, Кочубеївський і Яро­славецький парки, заповідні уро­чища Білогриве, Ділянка лісу, Тіп­ка. Гол. пром. підпр-ва розташ. у рай­центрі.

Однією з провід. га­лузей економіки р-ну є с. госп-во (рослинництво зерн.-карто­пляр.-буряківн. і тваринництво м’ясо-мо­лоч. типу). Пл. с.-г. угідь 78,07 тис. га, з них ор­них земель – 45,9 тис. га, пасовищ – 10,45 тис. га, сіножатей – 20,4 тис. га, багаторіч. насаджень – 1,18 тис. га. Працюють 23 с.-г. підпр-ва та 36 фермер. госп-в. У К. р. – 30 заг.-осв. навч. і 19 дошкіл. закладів, 5 дит. позашкіл. установ, 2 ПТУ; 22 Будин­ки культури, 3 Центри дозвіл­ля, 28 клубів, школа мист-в, Кролевецький краєзнавчий музей; 34 лікарняних заклади.

Виходить г. «Кролевецький вісник». Тринадцять колективів мають зван­ня «народний»: капела бандуристів школи мист-в, інструмент. ансамбль «Леді Імпульс», акаде­мічна капела рай. Будинку куль­тури, гурт «Мальви», вокал. тріо «Пісенне джерело», хор. колектив Алтинів. сільс. Будинку куль­тури, вокал. ансамбль «Зорі», жін. вокал. ансамбль с. Гречкине, дит. хореогр. студія «Фламін­го», хореогр. колектив сучас. тан­цю «Зодіак», фольклорні колективи «Реутичанка», «Подоляни» та Мутин. сільс. Будинку культури. Серед видат. уродженців – філософ, педагог, акад. НАНУ, президент НАПНУ В. Кремень (с. Любитове), фахівець у галузі механіки В. Буйвол (с. Червоний Ранок), мовознавець П. Горець­кий (с. Мутин), кардіолог А. Доро­гой (с. Алтинівка), гістолог П. Пе­ремежко (с. Риботин), хірург В. Хо­холя (с. Обтове); письменник, перекладач Ф. Моргун (с. Яро­славець), поети В. Дзюба (с. Веселі Гори), П. Рудь (с. Бистрик), М. Шевченко (засл. діяч мист-в УРСР, с. Обтове); майстер декор. ткацтва, засл. худож­ник України І. Дудар (с. Клишки), художник Є. Мінюра (с. Реутинці); Герої Рад. Союзу А. Алексєєв (с. Локня), І. Власенко, М. Горбач, І. Лесик (усі – с. Дубовичі), І. Демиденко (с. Алтинівка).

О. О. Шприндель

Стаття оновлена: 2014