Дорожнього руху безпека - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дорожнього руху безпека

ДОРО́ЖНЬОГО РУ́ХУ Безпека – комплекс заходів, спрямованих на організацію дорожнього руху і безпеки його учасників. Гол. завдання у забезпеченні Д. р. б. – зниження рівня аварійності та зменшення тяжкості наслідків від дорожньо-транспорт. пригод (ДТП). Досягти знач. скорочення тяжкості наслідків від ДТП можливо за умови взаємоповаги один до одного всіх користувачів дороги: водіїв, пішоходів, велосипедистів, візників гужового транспорту, кожен з яких повинен нести відповідальність за дотримання Правил дорож. руху. Відповідальність за формування та впровадження заходів із Д. р. б. несуть органи Держ. автомоб. інспекції МВС України, Мін-ва транспорту, освіти та охорони здоров’я, Укрдорзв’язку й Укравтодору за підтримки держави. Таке розмежування відповідальності ускладнює впровадження заходів із підвищення Д. р. б. і зумовлює необхідність створення відповід. координуючого ком-ту для забезпечення фінансування пріоритет. програм та цілеспрямованого розподілу завдань і відповідальності між різними держ. органами. На Д. р. б. впливають дорожні умови (стан дороги), транспортні потоки (людський фактор і надійність транспорт. засобів), погодні умови. Метою наук. дослідж. у галузі Д. р. б. є виявлення причин скоєння ДТП, розроблення методів їх ліквідації та оцінка ефективності впроваджених заходів із підвищення безпеки й комфортності руху транспорт. потоків. Ефективне вирішення цих завдань неможливе без об’єктив. обліку та всебіч. аналізу аварійності й дорож. умов у місцях скоєння ДТП і ефектив. інтерпретації результатів такого аналізу в цільові показники, оскільки статист. дослідж. ДТП допомагають встановити найважливіші причини виникнення аварійності й надають можливість створити мотивацію та зацікавленість проблемою підвищення безпеки руху як влади, так і сусп-ва загалом. Відсутність чи недостатня кількість інформації про рівень аварійності, причини її скоєння та впровадження можливих попереджувал. заходів для зниження кількості ДТП і тяжкості їх наслідків можуть привести до того, що проблеми Д. р. б. не будуть визнані у сусп-ві, а ефективні заходи зі скорочення кількості ДТП не будуть впроваджені.

Країни ЄС, керуючись рішенням Ради Європи від 30 листопада 1993 про створення бази даних ДТП, поставили за мету зменшити кількість загиблих у ДТП на 50 % до 2010. При цьому пріоритетним у галузі безпеки руху повинно стати пропагування обміну інформацією та досвідом шляхом створення бази ЄС, що дозволить ідентифікувати та кваліфікувати проблеми, оцінювати ефективність будь-якого вжитого заходу. З урахуванням згаданого рішення, яке є частиною законодавства ЄС, а також зважаючи на запровадження у країнах ЄС програми забезпечення Д. р. б. на період 2003–10, згідно з якою передбачено зменшити кількість загиблих в автоаваріях у кожній з країн ЄС удвічі, в Україні, у рамках щоріч. заходів із адаптації законодавства до вимог ЄС, розроблений проект Держ. концепції підвищення Д. р. б., що передбачає зменшення кількості загиблих на дорогах і вулицях насел. пунктів України до 2012 вдвічі у порівнянні з 2004. За період 2000–06 кількість ДТП, зокрема на автомоб. дорогах заг. користування, постійно зростала (див. Табл.). Кількість загиблих на 100 ДТП і на 100 потерпілих у ДТП в Україні зменшилася, натомість зросла кількість поранених. За останні 6 р. кількість людей, які загинули в кожних 100 аваріях, що сталися на дорогах, зросла на 28,2 %, поранених – на 15,5 %. Гол. причинами цього стали висока швидкість руху на позаміських автомоб. дорогах і несвоєчасно надана мед. допомога потерпілим у ДТП через віддаленість місця події від насел. пунктів. Серед ін. чинників – вплив дорож. умов на виникнення ДТП, людський фактор (зокрема порушення Правил дорож. руху), конструктивні недоліки автомобілів (недостат. захист водія та пасажирів при бокових і фронтал. ударах або деформації кузова при скоєнні ДТП та ін.). За статист. даними Центру безпеки дорож. руху при Департаменті Держ. автомоб. інспеції МВС України, найпоширенішими видами ДТП в Україні є зіткнення та наїзди на пішоходів. Найбільш небезпечні види пригод, при яких гинуть й отримують ушкодження люди, – наїзди на пішохода та велосипедиста і перекидання. Падіння пасажира також відносять до видів пригод з особл. тяжкими наслідками, але ці види пригод трапляються рідко. Перший у світі випадок наїзду автомобіля на пішохода, що призвів до смерті останнього, зафіксований 1896 у Лондоні, а перша офіційно зареєстрована аварія за участю автомобіля, що призвела до загибелі людини, – 1901 у Нью-Йорку.

Літ.: Справочник по безопасности дорожного движения. Осло; Москва; Хельсинки, 2001; Бондар Т. В., Вирожемський В. К. Шляхи зниження рівня аварійності на дорогах загального користування // Дорожня галузь України. 2007. № 1.

Т. В. Бондар

Стаття оновлена: 2008