Дорошенко Олександр Миколайович
ДОРОШЕ́НКО Олександр Миколайович (13. 12. 1959, Київ) — живописець. Заслужений художник України (2002). Член НСХУ (1992). Закін. Київський художній інститут (1992; викл. В. Джулай, Л. Міляєва). Працював 1981–95 художником-конструктором Київ. ювелір. заводу. Відтоді — на творчій роботі. 2001 у Києві відкрив власну галерею «Дорош-Арт». Учасник всеукр. та міжнар. мистецьких виставок від 1989. Персон. — у Києві (1992–93, 2003–04), Пардубіце (Чехія, 1999), Афінах (2006). Художник неоромант. спрямування. Автор портретів, натюрмортів, пейзажів, ескізів для виробів із золота, прикрашених коштов. камінням та емаллю. Більшість творів присвяч. Києву: місто постає у Д. романт.-поетичним та лірично-просвітленим у мінливому перебігу природ. видозмін. Індивід. манері Д. притаманні широта і мʼякість живопис. артикуляції, безпосередність та вишуканість. Образ. світ Д. напрочуд затишний і просвітлений, хоч і не позбавлений певного драматизму.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Дахи старого Подолу» (1985), «Собор Паризької Богоматері» (1995), «Прага. Весняний дощ» (1999), «Ярославів Вал. Дощовий день» (2000), «У заповідній Пущі», «Осінь у Лаврі», «Пісня гондольєра», «Готель “Ляйпциґ”. Сутінки», «Вечір на Ярославовім Валу» (усі — 2002), «Снігурі» (2003), «Осінь у Лаврі», «Ярославовів Вал. Відлига» (обидва — 2004), «Натюрморт із салом», «Гриби», «Блакитне дзеркало осені», «Серпанкова тиша» (усі — 2005), «Весна на Жуковому острові», «Перший сніг», «Вечір на Хрещатику», «Натюрморт», «Літо» (усі — 2006).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
