Дорошенко Олександр Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дорошенко Олександр Миколайович

ДОРОШЕ́НКО Олександр Миколайович (13. 12. 1959, Київ) – живописець. Засл. художник України (2002). Чл. НСХУ (1992). Закін. Київ. худож. ін-т (1992; викл. В. Джулай, Л. Міляєва). Працював 1981–95 художником-конструктором Київ. ювелір. з-ду. Відтоді – на твор. роботі. 2001 у Києві відкрив власну галерею «Дорош-Арт». Учасник всеукр. та міжнар. мист. виставок від 1989. Персон. – у Києві (1992–93, 2003–04), Пардубіце (Чехія, 1999), Афінах (2006). Художник неоромант. спрямування. Автор портретів, натюрмортів, пейзажів, ескізів для виробів із золота, прикрашених коштов. камінням та емаллю. Більшість творів присвяч. Києву: місто постає у Д. романт.-поетичним та лірично-просвітленим у мінливому перебігу природ. видозмін. Індивід. манері Д. притаманні широта і м’якість живопис. артикуляції, безпосередність та вишуканість. Образ. світ Д. напрочуд затишний і просвітлений, хоч і не позбавлений певного драматизму.

Тв.: «Дахи старого Подолу» (1985), «Собор Паризької Богоматері» (1995), «Прага. Весняний дощ» (1999), «Ярославів Вал. Дощовий день» (2000), «У заповідній Пущі», «Осінь у Лаврі», «Пісня гондольєра», «Готель “Ляйпциґ”. Сутінки», «Вечір на Ярославовім Валу» (усі – 2002), «Снігурі» (2003), «Осінь у Лаврі», «Ярославовів Вал. Відлига» (обидва – 2004), «Натюрморт із салом», «Гриби», «Блакитне дзеркало осені», «Серпанкова тиша» (усі – 2005), «Весна на Жуковому острові», «Перший сніг», «Вечір на Хрещатику», «Натюрморт», «Літо» (усі – 2006).

Літ.: Олександр Дорошенко: Каталог. К., 2004.

О. І. Овчаренко

Стаття оновлена: 2008