Досвітні вогні - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Досвітні вогні

«ДОСВІ́ТНІ ОГНІ́» – літературно-художній збірник поетичних і прозових творів українських письменників. Виданий 1906 у Києві Є. Череповським, упорядник Б. Грінченко. Відкривається однойм. віршем Лесі Українки. Надруковано поезії Т. Шевченка, Ю. Федьковича, С. Воробкевича, І. Франка, П. Грабовського, О. Маковея, М. Чернявського, М. Вороного, М. Старицького, Є. Гребінки, оповідання Г. Квітки-Основ’яненка («Підбрехач»), І. Нечуя-Левицького («Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти»), О. Кобилянської («Сліпець»), М. Коцюбинського («Чумацька валка»), Дніпрової Чайки («Суперечка», «Шпаки», «Плавні горять») та ін., кілька пісень М. Лисенка. Вміщено у перекладах В. Самійленка, А. Кримського, П. Грабовського, П. Ніщинського твори Гомера, П.-Ж. Беранже, В. Шекспіра, Г. Гайне, Г. Ібсена, А. Неґрі. Друге (1908) і третє (1914) видання «Д. о.» вийшли з доповненнями.

Літ.: Бойко І. З. Українські літературні альманахи і збірники 19 – початку 20 ст.: Бібліогр. покажч. К., 1967.

М. В. Геращенко

Стаття оновлена: 2008