Досифей - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Досифей

ДОСИФЕ́Й (Васич; 05. 12. 1878, Белґрад – 13. 01. 1945, там само) – церковний діяч Сербської Православної Церкви (СПЦ). Закін. Белґрад. духовну семінарію (1900), Київ. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1904). Постриж. у ченці і 1899 рукопоклад. на ієродиякона. Продовжив навч. у Берліні та Ляйпцизі (до 1907), Вищій школі сусп. наук Сорбонн. ун-ту (Париж, 1909–10), Женеві (1910–12). У травні 1913 признач. єпископом Ниським. Під час 1-ї світ. війни був інтернований. Після звільнення від 1918 як пом. глави Архієрей. собору брав участь у переговорах з Константиноп. патріархією щодо відновлення патріаршества у Сербії. На прохання православ. духовенства Підкарпат. Русі у березні 1921 делегований до Чехо-Словаччини з метою орг-ції Православ. Церкви, у серпні того ж року на зібранні 63-х делегатів від православ. громад в с. Іза (нині Хуст. р-ну Закарп. обл.) обраний єпископом Карпаторус. Сх. Православ. Церкви. У листопаді Д. подав на розгляд міністру іноз. справ Чехо-Словаччини Е. Бенешу проект Уставу Карпаторус. Сх. Православ. Церкви та Меморандум щодо орг-ції Православ. Церкви. Не отримавши відповіді, улітку 1922 Д. рукоположив кількох карпаторусів у священний сан та призначив на упр. Єпарх. радою ігумена Алексія (Кабалюка). Водночас за поданням Чеської православ. громади у березні 1923 Константиноп. патріарх здійснив над архімандритом Савватієм (Врабцем) архієрей. хіротонію, призначивши його архієпископом Празьким і всієї Чехо-Словаччини, що спричинило розділення Православ. Церкви у Чехо-Словаччині. 1924 Д. у м. Хуст (нині Закарп. обл.) здійснив спроби об’єднати православних у Підкарпат. Русі під юрисдикцією СПЦ. 1926 Синодом СПЦ Д. відкликано з Чехо-Словаччини. 1931 признач. митрополитом Заґребським, 1938 він очолював Белґрад.-Карловац. архієпископію. У квітні 1941 заарешт. хорват. фашистами. Помер від катувань, похов. у Введен. монастирі. 2000 каноніз. СПЦ.

Літ.: Слава и боль Сербии: О сербских новомучениках. Москва, 2002; Бурега В. В. Епископ Вениамин (Федченков) и православное движение в Закарпатье первой половины 1920-х годов // Церковь и время. 2004. № 1(26).

Гавриїл (Кризина)

Стаття оновлена: 2008