Кропивна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кропивна

КРОПИ́ВНА – село Золотоніського району Черкаської області. Кропивнян. сільс. раді підпорядк. села Маліївка та Щербанівка. Знаходить­ся на р. Кропивна (притока Золотоноші, бас. Дніпра), за 35 км від обл. центру, за 11 км від рай­центру та за 9 км від залізнич. ст. Золотоноша. Пл. 3,85 км2 . Насел. 1261 особа (2001), пере­важно українці. Уперше згадуєть­ся 1616 у описі королів. маєтностей. У 1630-х рр. у складі Пе­реяслав. полку була сформована Кропивнян. сотня. На поч. 1648 вона стала основою для створення Кропивнян. полку (юри­дично закріплено Зборів. угодою 16 жовтня 1649), який проіснував до 1658. Він складався із 14-ти сотень та нараховував 2013 козаків. Його полковник – Ф. Джалалій – був одним із найближчих сподвижників і помічників Б. Хмельницького. 1658–63 Кро­пивнян. сотня входила до Іркліїв., від 1663 – знову до Перея­с­лав. полку. 1782 тер. скасованої сотні розділено між Золотоніс., Хорол. і Городис. (Градизьким) пов. Київ. намісництва. Кропив­нян. козаки брали участь на боці Франції у відбитті в іспанців фор­теці Дюнкерк (1646), Зборів. (1649), Берестец. (1651), Ба­тоз. (1652) битвах. У 19 ст. К. – волос. центр Золотоніс. пов. Полтав. губ. 1842 відкрито шко­лу. 1885 мешкало 2020 осіб, працювали 16 вітряків, водяний млин, 2 олійні, кузня, відбували­ся 4 ярмарки на рік. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася.

Жит. по­тер­пали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 350), зазнали сталін. репресій. Від ве­ресня 1941 до вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. війни воювало 370 кропивнянців, з них 209 загинуло (встановлено обеліск Сла­ви). На примус. роботи до Німеччини вивезено 206 осіб. Від 1932 – у складі Київ., від 1937 – Полтав., від 1954 – Черкас. обл. 1972 мешкало 1782 осо­би. Нині у К. – заг.-осв. школа, дитсадок, дит. будинок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Функціонує дит. зразк. фольклор. колектив «Кропивнян­чик» (неоднораз. лауреат всеукр. конкурсів). Діє реліг. грома­да УПЦ МП. Серед видат. уродженців – вет. лікар, чл.-кор. НААНУ А. Завгородній, матеріалознавець В. Джемелінський; художник І. Шульга.

О. І. Пузєєв

Стаття оновлена: 2014