Доценко Надія Петрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Доценко Надія Петрівна

ДОЦЕ́НКО Надія Петрівна (27. 12. 1913 (09. 01. 1914), с. Широке, нині смт Дніпроп. обл. – 11. 03. 1994, Львів) – актриса. Дружина Б. Романицького. Нар. арт. УРСР (1956) та СРСР (1972). Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1978). Закін. Київ. театр. ін-т (1936). Відтоді працювала в Укр. драм. театрі ім. М. Заньковецької (спочатку в Запоріжжі, під час війни в містах РФ, від 1944 – у Львові).

Ролі: Оксана («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького), Софія, Тетяна («Безталанна», «Суєта» І. Карпенка-Карого), Анна («Украдене щастя» І. Франка), Мавка («Лісова пісня» Лесі Українки), Марія («Тил» М. Зарудного), Катерина («В степах України» О. Корнійчука), Галя («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Валя («Російські люди» К. Симонова), Ірина («Три сестри» А. Чехова), Байба («Вій, вітерець!» Я. Райніса), Люсі («Поступися місцем» В. Дельмара), Єлена Стільяно («Моя сім’я» Е. де Філіппо); у кіно – Настя («Кінець Чирви-Козиря», реж. В. Лапокниш), Мати Парфена («Партизанська іскра», реж. О. Маслюков, М. Маєвська; обидва – 1957, Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка).

С. М. Максименко

Стаття оновлена: 2008