Дошно - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дошно

ДОШНО́ (Deszno) – село Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства Польщі; осередок різьблення на дереві. Засн. наприкінці 11 ст. як невеличке поселення з тартаком і кузнею у долині р. Табір. За легендами, звідси доставляли ліс для буд-ва зх.-рус. оборон. фортеці у Сяноку в 11–12 ст. Назва села походить від слова «дошки» (їх тут заготовляли). Перша писемна згадка 1369. Спочатку тут проживали русини; 14 ст. у результаті польс.-нім. колонізації Зх. Карпат оселилися поляки, пізніше – колонізовані німці. У міжвоєн. період (1918–39) пожвавилося культурне життя укр. населення завдяки діяльності місц. активіста І. Тибляка (1943 закатований ґестапо у концтаборі), який створив сільс. хор, драм. і танц. гуртки, заснував хату-читальню. В селі діяла церква Різдва Пресвятої Богородиці (розібрана поляками 1952), початк. школа. Розвивали також різьбярство на дереві. Серед відомих різьбярів – Ю. Хвостик (кругле різьблення, вироби експонували у США), В. Рак, І. Фарбованець (плоске різьблення; автор тарелей, попільничок) та Д. Красовський (декор. палиці). Станом на 1942 у селі проживало 52 лемків., 54 польс., 3 євр. і 2 циган. родини. 1942–43 євреїв та циган знищено німцями. 1945 українців із Д. виселено у Терноп. обл. (Козів. та Залозец. р-ни). 1996 село приєднано до м. Риманув-Здруй Кроснен. пов. Підкарпат. воєводства.

І. Д. Красовський

Стаття оновлена: 2008