Драбік Вінцент - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Драбік Вінцент

ДРА́БІК Вінцент (Drabik Wincenty; 13. 11. 1881, м. Явожно, нині Польща – 01. 07. 1933, Варшава) – польський художник театру, актор. Навч. малярству у Краків. пром. школі (1896). Згодом продовжив навч. в Академії красних мист-в у Варшаві (у Я.-Г. Станіславського, О. Мегоффера та С. Виспянського), 1903 – у Відні. Від 1903 (за ін. даними – від 1905) працював у Львів. міському театрі під кер-вом С. Ясенського. 1909 повернувся до Варшави, від 1912 – у Польс. театрі, з яким гастролював у С.-Петербурзі, Києві, Мінську, Житомирі. 1915 як австр. підданий переїхав до м. Самара (Росія), організовував польс. вистави. 1916 проектував декорації для Польс. театру в Москві. Згодом – у Києві, де, зокрема, викладав у Польс. школі красних мист-в, був художником у Театрі Ф. Рихловського. Від 1919 – знову у Варшаві. 1921–29 працював також у театрах Лодзі та Львова. Створив понад 300 декорацій, у яких поєднував елементи різних стилів, конструював експресивну сценічну арх-ру, спираючись на польс. нар. мотиви. Оформив вистави у Варшав. Польс. театрі – «Визволення» С. Виспянського (1918), «Не-Божественна комедія» З. Красінського (1920; 2-а версія – в Театрі ім. Богуславського, 1926); у Великому театрі – «Милосердя» К. Ростворовського (1920), «Пан Твардовський» Л. Ружицького (1921), «Фауст» Ш. Ґуно (1923) та ін. 1934 організовано посмертну виставку робіт Д. Працював також і в кіно.

Літ.: L. Simon. W. Drabik. Kraków, б. р.; Z. Strzelecki. Polska plastyka teatralna. Т. 1–2. Warszawa, 1963; L. Chrzanowska-Pieńkos, A. Pieńkos. Leksykon sztuki polskej XX wieky. Sztuki plastyczne. Poznań, 1996.

О. В. Ковальчук

Стаття оновлена: 2008