Драгівський Свято-Архангело-Михайлівський жіночий монастир - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Драгівський Свято-Архангело-Михайлівський жіночий монастир

ДРА́ГІВСЬКИЙ СВЯ́ТО- АРХА́НГЕЛО- МИХА́ЙЛІВСЬКИЙ ЖІНО́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Знаходиться у с. Драгове Хуст. р-ну Закарп. обл. За нар. переказами, монастир засн. як православ. у 13 – 1-й пол. 14 ст., мав друкарню. Від 1670 перебував у власності румун. кальвіністів, зруйнований ними 1870. Відновл. 1934 парафіял. священиком, ігуменом Вікентієм (Оросом) як скит Чумалів. Вознесен. жін. монастиря (нині Тячів. р-н Закарп. обл.). Наступного року архімандрит Матфій (Вакаров) освятив новозбудов. храм. 1937 побудовано дерев’яний чернечий корпус з підвальною домовою церквою; 1954 – швейну й іконописну майстерні. До закриття 1958 скит населяли 16 сестер. Приміщення передані місц. колгоспу, насельниць вивезено до Липчан. (Хуст. р-н) та Чумалів. (Тягачів. р-н; обидва – Закарп. обл.) монастирів. 1989 відродж. як монастир. 1990 збудовано тимчас. каплицю на честь апостолів Петра й Павла (2000 перебудована); 1993 – храм на честь Архангела Михаїла; 1995 – домовий храм на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» і 3-поверх. житл. корпус. Від часу відродження монастиря настоятелькою – ігуменя Митродора (Поп). Кількість насельниць – 19 сестер (з них 7 мантійних, 4 рясофорних і 8 послушниць). Святині монастиря – чудотворні ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» та «Іверська», частки мощей преподобних отців Києво-Печерських та ін. святих.

Літ.: Сергий (Цьока), иеромонах. Православие и иноческая жизнь в Закарпатье в первой половине ХХ столетия. Ч. 1–2. Загорск, 1960 [машинопис]; Бринчак М. Свято-Архангело-Михайлівський монастир у селі Драгова-Забродь // Єпарх. вісті. 2001. № 4; Данилець Ю. Православні монастирі Хустського району. ХХ століття. Уж., 2005.

Гавриїл (Кризина)

Стаття оновлена: 2008