Драго Ігор Борисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Драго Ігор Борисович

ДРА́ГО Ігор Борисович (03. 11. 1923, м. Перм, РФ – 17. 12. 2003, Київ) – композитор. Засл. арт. УРСР (1974). Чл. НСКУ (1963). Закін. Одес. консерваторію (1951; кл. композиції К. Данькевича та С. Орфеєва). 1943–46 – піаніст-концертмейстер Свердлов. (нині Єкатеринбург, РФ), 1946–51 – Одес. опер. театрів; 1951–52 – дир. Чернів. муз. уч-ща; 1952–60 – гол. муз. ред. Ком-ту у справах мист-в при РМ УРСР (згодом Мін-во культури УРСР); водночас 1956–60 – худож. кер. Укр. естради; 1960–69, 1972–80 – відп. секр. СКУ. Працював у вокал., вокал.-симф. та інструм. жанрах, писав музику до театр. постановок і кіно. Присвятив низку творів темі оборони Севастополя, зокрема на основі кантати «Балада про Севастополь» (сл. І. Бараха, 1964) створ. т/ф «Балада про мужність» (1972, реж. В. Савельєв, Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка). 1980 у Києві видано «Вокальні твори» Д.

Тв.: опера для дітей «Терем-теремок» (за казкою С. Маршака, 1950); концерт на болгар. теми для фортепіано з оркестром (1967); ораторії «Дифірамб Севастополю» (1970), «Севастопольські Ярославни» (1981); симф. сюїта «Силуети рідного міста» (1973); п’єси для фортепіано, скрипки з фортепіано, квартету валторн; цикл пісень.

Літ.: Тилик В. Вірність темі // Музика. 1973. № 5.

О. Я. Мокану

Стаття оновлена: 2008