Кропивницький Володимир Маркович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кропивницький Володимир Маркович

КРОПИВНИ́ЦЬКИЙ Володимир Маркович (16 (28). 08. 1892, х. Затишок побл. с. Сподобівка, нині Шевченків. р-ну Харків. обл. – 16. 06. 1977, Ленінград, нині С.-Петербург) – музичний діяч. Син М. Кропивницького. Закін. юрид. ф-т Петрогр. ун-ту (нині С.-Петербург, 1915), водночас навч. музики як піаніст і скрипаль (викл. В. Бє­ляєв). 1919 працював у Всеукр. театр. ком-ті у Харкові; від 1920 – концертмейстер, суфлер, хормейстер в опер. театрах у Петрограді; від 1927 – у Ташкенті, Баку, Полтаві, Нижньому Новгороді та Владивостоці; 1931–46 – хормейстер у Куйбишев. (нині м. Самара; усі – РФ), 1946–56 – у Ленінгр. театрах опери і балету. Після виходу на пенсію збирав факти із життя і творчості свого батька та написав кн. «Із сімейної хроніки Марка Кропивницького (Спогади про батька)» (К., 1968), що відображає не тільки життя М. Кропивницького на х. Затишок та у Харкові на поч. 20 ст., а й широкий контекст укр. театр. мист-ва 2-ї пол. 19 – поч. 20 ст.

Р. Я. Пилипчук

Статтю оновлено: 2014