Драйгор Давид Абрамович — Енциклопедія Сучасної України

Драйгор Давид Абрамович

ДРАЙГО́Р Давид Абрамович (10(23). 02. 1906, м-ко Городище Київ. губ., нині місто Черкас. обл. – 26. 04. 1964, Київ) – матеріалознавець. Д-р тех. н. (1958), проф. (1960). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1964). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Ін-т механізації с. госп-ва у Києві (1932), де відтоді й працював (нині Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України): 1936–41 – зав. каф. ремонту машин. 1946–61 – в Ін-ті буд. механіки АН УРСР (нині Ін-т механіки НАНУ): ст. н. с.; 1961–64 – у Ін-ті металокераміки та спецсплавів АН УРСР (нині Ін-т проблем матеріалознавства НАНУ; обидва – Київ): зав. лаб. зносостійкості й оброблюваності металокерам. матеріалів і зав. відділу фіз.-хім. механіки. Досліджував проблеми збільшення рівня надійності та довговічності машин у металург. і вугіл. машинобудуванні.

Пр.: Износ металлов. 1949; Справочник по ремонту грузовых автомобилей. 1952 (співавт.); Влияние колебаний основных узлов токарных автоматов и полуавтоматов на качество обработанной поверхности. 1958 (співавт.); Износостойкость и усталостная прочность стали в зависимости от условий обработки и процента трения. 1959; Влияние трения и износа на усталостную прочность стали с учетом масштабного эффекта. 1963 (співавт.); усі – Київ.

Статтю оновлено: 2008
Цитувати статтю
І. І. Панаіоті . Драйгор Давид Абрамович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=21215 (дата звернення: 28.02.2021).