Дегодюк Едуард Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дегодюк Едуард Григорович

ДЕГОДЮ́К Едуард Григорович (21. 07. 1935, с. Бородiно, нині Бєлгород. обл., РФ) – вчений-агрохімік. Д-р с.-г. н. (1991), проф. (1994). Закін. Харкiв. с.-г. iн-т (1963). Відтоді працював ст. н. с. Сум. с.-г. дослiд. станцiї та в Сум. обл. упр. с. госп-ва; від 1969 – в Iн-ті землеробства УААН (смт Чабани Києво-Святошин. р-ну Київ. обл.): 1981–85 – зав. лаб. орган. добрив, 1985–95 – агрохiмiї, 1995–2000 – зав. відділу агрохімії і фізіології рослин, від 2000 – гол. н. с.; за сумісн. від 1994 – проф. каф. заг. екології та сталого розвитку Нац. аграр. ун-ту (Київ) та 2004–05 – проф. каф. заг. екології Держ. агроекол. ун-ту (Житомир). Запропонував теорію екологічно збалансованих систем удобрення, методи i нормативну базу розрахунку ймовiрного врожаю залежно вiд погод. умов i агрохiм. показникiв родючостi ґрунту у зонах України, оптимал. доз мiнерал. i орган. добрив, а також осадів стічних вод міських очисних споруд, озер. і морських сапропелів. Вивчає агроном. цінність сорбентів, місцевих покладів агроруд. Під кер-вом Д. створено органо-мінерал. біоактивні добрива «Екобіом», обґрунтовано екол.-біосферну систему відновлення басейнів малих річок України.

Пр.: Расширенное воспроизводство плодородия почв в интенсивном земледелии Нечерноземья. Москва, 1993 (співавт.); Озернi сапропелi України. Лц., 1996 (співавт.); Еколого-агрохімічні і правові аспекти мінерального живлення рослин // Фізіологія рослин в Україні на межі тисячоліть. Т. 2. К., 2001; Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України. К., 2004 (співавт.); Трансформація біосферних функцій педосфери у процесах кругообігу біогенних елементів в антропогенно порушених ценозах. К., 2005 (співавт.); Еколого-техногенна безпека України. К., 2006.

Літ.: Дегодюк С. Е. Дегодюк Едуард Григорович // Вчені-ґрунтознавці, агрохіміки, землероби. Кн. 8. К., 2003; Е. Г. Дегодюку – 70 // ВАН. 2005. № 7; Професор Дегодюк Едуард Григорович: Біобібліогр. покажч. наук. пр. за 1971–2006 рр. К., 2007.

О. І. Предко

Стаття оновлена: 2007