Деградація ландшафту

ДЕ­ГРАДА́ЦІЯ ЛАНДША́ФТУ — здебільшого антропоген­но зумовлений або природний процес погірше­н­ня сутнісних властивостей, стану і якості ландшафту, збідне­н­ня його ресурсних, самозахисних та самовід­творювальних можливостей і загальної цін­ності. Негативно по­значається насамперед на його вразливих компонентах — біо­різноманіт­ті, ґрунті, поверх­невих і ґрунтових водах, а в кінцевому результаті — і на ландшафт. різноманіт­ті. На роз­ораних і знелісених територіях Д. л. найбільшою мірою проявляється у де­градації ґрунтів. Особливістю Д. л. є т. зв. ланцюгове пошире­н­ня негатив. змін компонентів за межі первин. осередку де­градації. Напр., глибин­на і площин­на водна ерозія роз­ораних ландшафтів спричинює не тільки погірше­н­ня їхнього стану та умов викори­ста­н­ня, а й розбалансува­н­ня водного режиму ландшафт. комплексів прилеглої території, замуле­н­ня русел річок і за­брудне­н­ня вод агрохімікатами; у місцях акумуляції продуктів змиву (під­ніж­жя схилів, дно балок, річк. заплави тощо) під впливом замуле­н­ня де­градують біо­ценози. Класифікація та інте­гративні критерії Д. л. досі не роз­роблені. Якісне оцінюва­н­ня Д. л. проводять на основі порівняльного аналізу ландшафтів-аналогів де­градов. і неде­градов. ландшафт. комплексів (поодинокі зразки остан­ніх збереглися на природно-заповід. територіях). (Див. також Де­градація природного середовища).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю