Дегтярьов Ігор Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дегтярьов Ігор Петрович

ДЕГТЯРЬО́В Ігор Петрович (06. 11. 1936, Київ) – боксер, фахівець у галузі фізичного виховання і спорту. М. сп. (1956). Суддя міжнар. категорії (1985). Д-р пед. н. (1987), проф. (1989). Закін. Львів. ін-т фіз. культури (1959). Боксом почав займатися від 1947 у тренера Н. Радецького. Провів 208 боїв, з них 191 виграв. 7-раз. чемпіон України (1957–63), бронз. призер чемпіонату СРСР (1957). Працював тренером Львів. обл. рад спорт. т-в «Спартак» і «Авангард» (1959–60). Від 1961 – у Львів. ін-ті фіз. культури: викл. каф. фехтування, боксу та сучас. п’ятиборства (1961–67), каф. теорії, історії та орг-ції фіз. культури (1968–70), зав. каф. боксу (1971). Від 1971 – у Рос. ун-ті фіз. культури, спорту і туризму (Москва): від 1971 – зав., від 1994 – проф. каф. теорії та методики боксу й кікбоксингу. Голова наук.-методол. комісії Федерації боксу СРСР (1984–91), заст. голови Федерації боксу СРСР (1990–91). Розробляє питання теорії та методики боксу і спорт. тренування. Один із укладачів «Толкового словаря спортивных терминов» (1994) та енциклопедії «Бокс» (1998; обидві – Москва).

Пр.: Бокс: Учеб. Москва, 1979 (співавт.; перекл. іспан. – 1980); Тренированность боксеров. К., 1985.

О. М. Вацеба

Стаття оновлена: 2007