Кропко Олександр Петрович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Кропко Олександр Петрович


Кропко Олександр Петрович

КРОПКО́ Олександр Петрович (26. 11. 1950, м. Генічеськ Херсон. обл.) – графік. Чл. НСХУ (2005). Закін. Харків. інж.-буд. ін-т (1973; викл. В. Куликов, М. Писанко, П. Юрченко). Від 1975 – художник-монументаліст Крим. худож. фон­ду; від 2003 – викл. композиції каф. арх-ри Нац. академії природоохорон. та курорт. буд-ва (Сімферополь). Учасник обл., всеукр. та міжнар. худож. виста­вок від 1976. Персон. – у Сімферополі (1989, 1995, 1999, 2004, 2006, 2008–09, 2012), Алушті (АР Крим, 2000). Створює мозаїчні, поетичні пейзажі та натюрморти у техніці акварелі. Геом., ламаний візерунок мозаїч. мазків, ясні відношення чистих спектрал. тонів складають враження вітраж. світлонос. про­зорості світу, матеріалізуючи просвітлений стан природи. Для творчості К. характерні риси ім­пресіоніст. динамізму, викорис­тання різноманіт. мальовничих прийомів, етюдна імпровізація. Окремі роботи зберігаються у Севастоп. і Сімфероп. ХМ.

Тв.: «Осіння дорога» (1989), «Стара акація», «Біле світло» (обидва – 1993), «В осінніх горах» (1999), «Сад у сутінках» (2000), «Хризантеми» (2001), «Іри­си» (2005), «Седнів. Криниця», «Церква Лизогуба. Седнів», «Балаклава» (усі – 2007), «Будинок під скелею» (2008); серії – «Кримська ностальгія» (1989–2009), «В осінніх горах» (1992–2009), «Каміння і квіти» (2001–09), «Набереж­ні» (2002–04), «Сни про Срібний вік» (2004–11), «Цвітіння бузку» (2007–09).

Статтю оновлено: 2014