Дедюлін Олександр Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дедюлін Олександр Васильович

ДЕДЮ́ЛІН Олександр Васильович (03(15). 08. 1866, с. Срібне, нині смт Черніг. обл. – 16. 10. 1924, Харків) – мікробіолог, епізоотолог. Закін. Харків. вет. ін-т (1892), де й працював від 1896 (з перервами): від 1907 – екстраординар. проф., зав. каф. бактеріології, від 1917 – ординар. проф., від 1922 – дир. Укр. ін-ту наук. та практич. ветеринарії (нині Ін-т експерим. і клін. вет. медицини УААН). 1899–1902 – вет. лікар у С.-Петербурзі, керував проведенням вакцинації проти сибірки та очолював порівнял. дослідж. імунітету коней після застосування казан. і харків. вакцин у Ярослав. губ. (Росія); 1904 – вет. лікар у Харкові. Ред. ж. «Ветеринарное дело» (1922–24). Брав участь в орг-ції вет. служби в Україні. Вивчав хвороби с.-г. тварин, зокрема розробляв методи серодіагностики сапу та імунізації коней до нього, започаткував застосування реакції зв’язування комплементу у вірусології (чума свиней), запропонував метод щеплення проти ящуру в скарифіковану шкіру вушної раковини. Д. – один із перших фахівців в Україні з холодил. справи, питань консервування м’яса та рац. використання продуктів тваринництва.

Пр.: К вопросу о диагнозе сапа и борьба с ним // Вест. обществен. ветеринарии. 1902. № 9, 10; К вопросу о борьбе с чумой рогатого скота // Вет. дело. 1922. № 1; К вопросу о постановке ветеринарного образования // Там само. № 2–3; Возбудитель ящура и своевременная борьба с этой болезнью // Там само. 1923. № 4–5; К вопросу об антирабических прививках сельскохозяйственных животных // Там само. 1924. № 8–9.

Літ.: Приходько Т. М. Дедюлін Олександр Васильович (1866–1924) // Вчені у галузі вет. медицини. Кн. 6. К., 2001; Волков В. А., Куликова М. В. Российская профессура XVIII – начала ХХ вв. Биологические и медико-биологические науки: Биогр. слов. С.-Петербург, 2003.

Т. М. Приходько

Стаття оновлена: 2007