Деже Ласло - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Деже Ласло

ДЕ́ЖЕ Ласло (Dezső László; 26. 10. 1927, с. Буді комітату Пешт, Угорщина) – угорський мовознавець, українознавець. Д-р філол. н. (1972), проф. (1975). Закін. Будапешт. ун-т (1952). Від 1956 – викл. Ін-ту іноз. мов, н. с. Будапешт. ун-ту; від 1963 – кер. групи типології Ін-ту мовознавства АН СРСР; від 1972 – у Дебрецен. ун-ті: від 1975 – проф., зав. каф. заг. мовознавства; від 1985 – проф. і зав. каф. угор. мови та літ-ри Падуан. ун-ту (Італія). Дослідж. присвяч. питанням заг. мовознавства, славістики та україністики (зокрема укр. діалектології, істор. географії Закар-паття 14–18 ст.).

Пр.: Некоторые синтаксические вопросы машинного перевода с русского языка на венгерский. Дебрецен, 1963; A Kárpátaljai hivatalos írásbeliség emlékei: úrbéeri feljegydzések. Budapest, 1965; Материалы к Словарю закарпатской литературы XVI–XVII вв. Будапешт, 1966; Очерки по истории закарпатских говоров. Будапешт, 1967; Синтаксис простого предложения закарпатских урбариальных записей XVIII в. Пряшев, 1969; О языке украинского полемиста М. Андреллы в закарпатской народной литературе 17 в. // Studia Slavica. 1985. № 27; Украинский памятник середины 16 века. Няговские поучения. Дебрецен, 1985; A XVI–XVII századi kárpátukrán nyelvemlékek magyar jövevényszavai. Budapest, 1989; Деловая письменность русинов в XVІ–XVIII веках: Словарь, анализ, тексты. Ниредьгаза, 1996.

Я. Д. Ісаєвич

Стаття оновлена: 2007