Дезенко Василь Пантелеймонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дезенко Василь Пантелеймонович

ДЕЗЕ́НКО Василь Пантелеймонович (псевд. – Явір; 1907, с. Михайлівка, нині смт Запоріз. обл. – ?, там само) – бандурист. У 14 р. пішов на заробітки. Від 1926 – у Дніпропетровську. Відвідував гурток бандуристів при Будинку залізничників (кер. Ф. Часник; навч. у нього гри на кобзі). 1931 разом із О. Литвиненком та В. Луковецьким виїжджав з концертами на Південь України, у Крим, на Кубань. Одночасно за дорученням Д. Яворницького записував нар. пісні, приказки. Під час 2-ї світ. війни – у Казах. філармонії. Виступав як соліст-бандурист із гастролями у Серед. Азії. Після війни повернувся в Україну, працював у філармоніях. Перед концертами виголошував доповіді про кобзар. мист-во, істор. розвиток укр. нар. пісні. У репертуарі – твори укр. композиторів і власні, істор. («Про Байду», «Про Супруна», «Про Кармелюка»), ліричні та жартівл. пісні.

Б. М. Жеплинський

Стаття оновлена: 2007