Дезінсекція

ДЕЗІНСЕ́КЦІЯ (від дез… і лат. insectum — комаха) — система заходів і способів знище­н­ня та від­лякува­н­ня членистоногих. За сферою викори­ста­н­ня дезінсекц. заходів її поділяють на мед., вет. і с.-г. Мед. Д. перед­бачає знище­н­ня пере­носників збудників інфекц. та інвазій. хвороб (блохи, кліщі, воші, мухи, комарі, москіти та ін.), а також синантроп. комах, які мають сан.-епідеміол. значе­н­ня (таргани, по­стільні клопи, руді хатні мурахи тощо). Вет. Д. за­ймається знище­н­ням комах, які впливають на стан здоровʼя тварин. Серед її обʼєктів — тварини, приміще­н­ня їхнього утрима­н­ня, територія ферм, складські приміще­н­ня, під­приємства з пере­робле­н­ня сировини тварин. походже­н­ня, мʼясокомбінати та ін. обʼєкти, контрольовані вет.-сан. службою. С.-г. Д. спрямована на знище­н­ня шкідливих комах на посівах і посадковому матеріалі, на складах із запасами харч. та фураж. продуктів, сировини рослин. та тварин. походже­н­ня в складських приміще­н­нях. Асортимент інсектицид. засобів досить широкий, його утворюють речовини різних класів хім. сполук. В остан­ні роки до нього входили низка хлор- і фосфорорган. сполук, похідних карбамінової кислоти, фенолу, деякі синтетичні піретроїди та ін. хім. речовини. Нині пере­глянуто доцільність викори­ста­н­ня значної кількості з них і заборонено за­стосува­н­ня хлорорган. та більшості фосфорорган. засобів. Замість них впроваджено в практику ефективні і без­печніші для людини та довкі­л­ля синтетичні піретроїди (алетрин, пралетрин, тетраметрин, перметрин тощо). Дезінсекц. заходи роз­поділяють на профілакт. і винищувальні. Мета перших — створе­н­ня не­сприятливих умов для життя і роз­множе­н­ня членистоногих, попередже­н­ня проникне­н­ня їх до приміщень. Першочергове значе­н­ня при цьому має дотрима­н­ня правил особистої гігієни та гігієни житл. приміще­н­ня. Винищувал. заходи і методи поділяють на хім., фіз., біол. і механічні. Хім. сполуки, використовувані для боротьби з комахами, мають різне при­значе­н­ня: убивати, від­лякувати (репеленти), приваблювати (атрактанти), стерилізувати (по­збавляти здатності роз­множуватися). Біол. методи (ще не набули широкого за­стосува­н­ня) полягають у викори­стан­ні риб, бактерій, вірусів для знище­н­ня личинок гнуса. Фіз. методи — зне­шкодже­н­ня за допомогою температури (використовують для знище­н­ня вошей), приладів, світл. пасток. Мех. методи спрямовані на видале­н­ня з приміще­н­ня комах через від­криті вікна, двері, викори­ста­н­ня липучих стрічок з приваблювал. речовинами, обладна­н­ня кватирок, вікон протимоскіт. сітками, що запобігає потраплян­ню комах до приміще­н­ня. Най­ефективнішим є за­стосува­н­ня інсектицидів. При цьому важливе значе­н­ня мають ступ. токсичності і доза, яка наді­йшла до організму, термін контакту засобу з комахами, їхня чутливість до інсектициду залежно від стадії роз­витку (імаго, лялечка, личинка, яйця), температур. чин­ник. За осн. шляхами і способами надходже­н­ня інсектициду до організму комах виділяють кілька груп дезінсекц. засобів: контактні (через зовн. покриви), кишк. (через шлунк.-кишк. канал), фуміганти (через дихал. шляхи з повітрям). Незалежно від шляху надходже­н­ня інсектицид потрапляє у гемолімфу, а з нею роз­носиться по всьому організму. Основою механізму токсич. дії є поруше­н­ня обміну речовин, ферментатив. процесів, вплив на регулювал. системи організму (нерв. та ін.). Форми інсектицидів — роз­чин, емульсія, порошок, дуст, суспензія, гранули, гель, аерозоль тощо. Роз­чин ефективний для боротьби з тарганами та ін. комахами, які повзають, ним ім­прегнують одяг, захисні сітки тощо. Аерозоль за­стосовують пере­важно проти комах, які літають. Його отримують шляхом роз­пиле­н­ня роз­чинів, випаровува­н­ням, спалюва­н­ням, тлі­н­ням горючих матеріалів, які містять інсектицид, з викори­ста­н­ням аерозол. балонів, пластин, спіралей та роз­чинів з при­строями (електрофумігаторами) для випаровува­н­ня діючої речовини. Він може містити в собі декілька інсектицидів, а також синергіст-речовину, що під­силює токсич. ефект. У формах суспензії та емульсії виготовляють репелентні засоби, які наносять на від­криті ділянки тіла (руки, ноги, облич­чя, шию), ними обробляють одяг, намети із зовн. сторони. Гель та гранули на основі інсектицидів та харч. принад здебільшого при­значені для знище­н­ня тарганів і мух. До непер­спектив. форм дезінсекц. засобів, які за­стосовують у житл. приміще­н­нях, належать порошок і дуст через високий ризик їхнього негатив. впливу на людину. Такі засоби значно довше циркулюють у повітр. середовищі оселі, що унеможливлює проведе­н­ня ефектив. дез­активації.

Засоби Д. повин­ні мати вибірк. вплив на членистоногих та до­статню стійкість, проявляти залишкову дію при нанесен­ні на від­повід­ний обʼєкт, знищувати в мін. дозі комах на всіх стадіях роз­витку за короткий термін, не по­шкоджувати обʼєкти, на які їх наносять, бути без­печними, зокрема не повин­ні накопичуватися в обʼєктах довкі­л­ля, спричиняти гострі і хронічні отрує­н­ня у людей і тварин за умов викори­ста­н­ня в рекомендованих концентраціях та дозах, призводити до роз­витку негатив. від­далених наслідків (канцероген., мутаген., тератоген., ембріотоксич., поруше­н­ня ре­продукт. функції, формува­н­ня алерген­ності) в організмах ниніш. та на­ступ. поколінь. При за­стосуван­ні інсектицид. препаратів необхідно дотримуватися метод. вказівок (ін­струкцій) та використовувати засоби індивід. захисту.

Літ.: Вашков В. И. Дезинфекция, дезинсекция и дератизация. Москва, 1956; Инсектициды и их применение в медицинской практике. Москва, 1965; Руководство по борьбе с насекомыми и клещами — пере­носчиками и возбудителями болезней человека. Москва, 1972; D. H. Hutson, T. R. Roberts. Insecticides, Progress in pesticide biochemistry and toxicology. Vol. 5. Chichester; New York; Brisbane; Toronto; Singapore, 1983.

С. С. Світлий

Завантажити статтю