Дезінформація
ДЕЗІНФОРМА́ЦІЯ (від дез… та інформація) — спотворена, свідомо неправдива, провокаційно-тенденційна інформація, поширена як правдива з метою введення в оману громадськості, політичних опонентів, конкурентів тощо. Д. також називають сам процес поширення у ЗМІ чи у ін. спосіб викривлених або свідомо неправдивих відомостей. У військ. справі Д. — спосіб оператив. (тактич.) або стратег. маскування, суть якого полягає у планомір. навмис. розповсюдженні неправдивих відомостей про власні ЗС, їх склад, озброєння, боєздатність і плани військ. дій. Для цього здійснюють імітовані перегрупування підрозділів і частин, облаштування фіктив. аеродромів і військ. об’єктів, комплекс ін. демонстратив. дій. Д. використовують не лише для досягнення конкрет. поточ. мети, але й у довгострок. періоді. Так, за доби рад. тоталітаризму Д. стала складовою держ.-політ. стратегії СРСР. Щоб приховати реалії внутр. і світ. розвитку та утримувати народ в інформ. вакуумі, правляча верхівка як одну з форм Д. застосовувала т. зв. критику буржуаз. фальсифікацій. Десятиліттями рад. суспільству нав’язувались надумані ідеол. стереотипи «загниваючого капіталізму», «переваг соціалізму», «агресивності НАТО», «злодіянь ОУН–УПА» та ін., що призвело до дезінформованості кількох поколінь рад. громадян і негативно вплинуло на свідомість людей (наслідки цього процесу відчутні донині). Останнім часом в Україні Д. широко використовують під час вибор. кампаній на всіх рівнях з метою ослаблення позицій конкурентів. Див. також Демагогія, Провокація, Фальсифікація.
Рекомендована література
- Бондар Ю. Свобода слова: українська мірка. К., 2004;
- Кормич Б. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи. К., 2004.