Дезодорація - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дезодорація

ДЕЗОДОРА́ЦІЯ (від дез... і лат. odoratio – нюх, запах) – сукупність заходів, спрямованих на усунення неприємних запахів. Розрізняють Д. повітря від запахів, утворених внаслідок гниття орган. субстратів, та Д. води – позбавлення її запаху і присмаку. Певний присмак (солоний, гіркий, солодкий, кислий), який іноді мають природні води, пов’яз. з наявністю розчинених речовин (МgSО4, NaCl, МgСl2, вуглекислота та ін.), а також надлишком солей заліза, марганцю, кальцію тощо. Ще більше розчинених домішок, які надають неприємного запаху, у стічних водах. Характер та інтенсивність запаху і присмаку води визначають органолептичним методом. Для її Д. використовують аерацію, хлорування, ректифікацію, дистиляцію, обробку водяною парою або димовими газами, окиснення під тиском, озонування, екстракцію, адсорбцію, дегазацію, мікробіол. окиснення та ін. Вибір способу залежить від його ефективності та екон. доцільності.

Літ.: Кульский Л. А. Теоретические основы и технология кондиционирования воды. К., 1980.

І. М. Астрелін

Стаття оновлена: 2007