Дейнегіна Тетяна Олександрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дейнегіна Тетяна Олександрівна

ДЕЙНЕ́ГІНА Тетяна Олександрівна (30. 07. 1951, с. Атаманово Краснояр. краю, РФ) – письменниця, публіцист. Чл. НСПУ (1982). Літ. премія ім. В. Сосюри (2004). Закін. Комунар. гірн.-металург. ін-т (нині м. Алчевськ Луган. обл., 1973). Працювала інж., від 1978 – ст. ред. худож. програм Ворошиловгр. телебачення (нині Луганськ); від 1991 – кер. телевізій. творчо-вироб. об’єдн. «Злагода» Луган. облдержтелерадіокомпанії. 2002–05 – доц., засн. і зав. каф. кінотелемистецтва Луган. ін-ту культури та мист-в; від 2005 – доц. каф. культурології та кінотелемистецтва Ін-ту культури та мист-в Луган. пед. ун-ту. Друкується від 1970. Пише укр. та рос. мовами. Гол. теми її творів – духовність людини, тривоги і щастя матері, світ дітей та дорослих. Для твор. стилю характерні точність деталей, тонка іронія. Окремі поезії Д. покладено на музику («Я скажу тебе все сама», «Гарбузове намисто» та ін.). Авторка публікацій наук. та навч.-метод. характеру.

Тв.: Тополя на камнях. Д., 1978; Весенний круговорот. Д., 1981; Строка биографии. К., 1987; Биотоки. К., 1988; Последний день одиночества: Повесть. К., 1992; Счастливая на сотни лет вперед. Лг., 1998; Телеавтограф. Лг., 2006; Вибране: Поезія, проза, статті: У 2 т. Лг., 2006.

Літ.: Голинський Ю. Поглиблення ліричної теми // ЛУ. 1983, 10 лют.; Васильев В. Взлеты и падения // Донбасс. 1988. № 2; Куракса О. Нові паростки родоводу: (Роздуми про телепередачі Т. Дейнегіної) // Бахмут. шлях. 1995. № 1–2; Довнар Г. Среди людей живу // Наша газ. 1998, 7 листоп.

М. Ф. Слабошпицький

Стаття оновлена: 2007