Дейнекін Валерій Дмитрович
ДЕЙНЕ́КІН Валерій Дмитрович (04. 01. 1955, Кіровоград — 30. 01. 2003, там само) — режисер, актор, педагог. Заслужений артист України (1998). Чоловік І. Дейнекіної. Закін. Кіровогр. пед. інститут (1976), Моск. театр. училище при Держ. театрі ім. Є. Вахтангова (1985; викл. М. Кнебель, Л. Ставська). Працював у Кіровограді: 1976–91 — худож. кер. молодіж. театру «Резонанс»; викл. культури мови Пед. інституту; 1991–2003 — реж., 1997–2000 — гол. реж., 2000–03 — реж.-постановник Укр. муз.-драм. театру ім. М. Кропивницького. Прихильник реаліст. напряму в мистецтві. Режисер. роботам притаманні гострота, контрасти, легкість, вишуканість, виразність форм.
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «Ніч після випуску» В. Тендякова (1982), «Наодинці з усіма» О. Гельмана (1985), «Єдиний спадкоємець» Ж. Реньяра (1989), «Отак загинув Гуска» М. Куліша (1991), «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка (1994), «Дві сім’ї» М. Кропивницького (1995), «Моя професія — синьйор з вищого світу» Д. Скарначчі, Р. Тарабузі (1997), «Привіт із того світу» М. Воронова (1997), «Голландочка» І. Кальмана (1998), «Чума обом родинам вашим» Г. Горіна (1998), «Дами і гусари» О. Фредро (2000), «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого, «Кохання в стилі бароко, або Любов з неохоти» Я. Стельмаха (обидві — 2002).
- Основні ролі
- Голохвастов («За двома зайцями» М. Старицького), Жеронт («Єдиний спадкоємець» Ж. Реньяра), Папагатто («Моя професія — синьйор з вищого світу» Д. Скарначчі, Р. Тарабузі), Гуска («Отак загинув Гуска» М. Куліша), Шпак («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Монтеккі («Чума обом родинам вашим» Г. Горіна), Граф («Кохання в стилі бароко, або Любов з неохоти» Я. Стельмаха), Націєвський («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
