Декан - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Декан

ДЕКА́Н (лат. dekanus, буквально – десятник, від decem – десять) – науково-педагогічний працівник вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, який здійснює керівництво факультетом. Його діяльність регламентують ст. 33 Закону України «Про вищу освіту» (2002) та Положення КМ України Про державний вищий заклад освіти (1996). Порядок призначення (з числа проф. або доц.), обов’язки та відповідальність Д. визначає статут ВНЗу. Д. виконує повноваження на постій. основі, за допомогою органу адм.-навч. упр. – деканату, може делегувати частину повноважень заступникам; несе персон. відповідальність за якість навч.-вихов. процесу, наук. роботи, є головою ради ф-ту; видає розпорядження, що стосуються діяльності ф-ту, упр. його роботою, виконання функцій координації та адм. забезпечення навч. процесу, ведення діловодства. Розпорядження Д. є обов’язк. для виконання всіма працівниками ф-ту і можуть бути скасовані кер. ВНЗу, якщо вони суперечать закону, статутові ВНЗу чи завдають шкоди інтересам ВНЗу. Д. може бути звільн. з посади на підставах, визнач. труд. законодавством, а також за порушення статуту ВНЗу та умов контракту. Д. також називають священнослужителів у катол., англікан. та греко-катол. Церквах, які обіймають посади кер. кількох парафій, ст. кардинала, єпископа, пом. абата, настоятеля монастиря тощо.

Б. І. Андрусишин

Стаття оновлена: 2007