Декларація прав народів Росії 1917

ДЕКЛАРА́ЦІЯ ПРАВ НАРО́ДІВ РОСІ́Ї 1917 — акт кон­ституційного характеру. Під­писаний 02(15) листопада 1917 від імені Рос. Респ. наркомом у справах національностей Й. Сталіним і головою РНК В. Леніним (опубл. на­ступ. дня у г. «Правда»). Став про­грам. документом більшов. партії з нац. пита­н­ня. Посилаючись на ріше­н­ня 1-го і 2-го Зʼ­їздів рад робітн. і солдат. депутатів, більшов. уряд Росії проголосив основою своєї діяльності рівність і суверен­ність народів Росії; право народів на вільне самоврядува­н­ня (до від­окремле­н­ня та утворе­н­ня само­стій. держав); скасува­н­ня нац. і нац.-реліг. привілеїв та обмежень; вільний роз­виток нац. меншин і етніч. груп. Д. п. н. Р. 1917 сприяла зро­стан­ню нац. сві­домості народів, однак її положе­н­ня не від­повід­али справжнім намірам більшовиків, які вважали, що право на самови­значе­н­ня належить не націям, а класам — робітникам і найбіднішим селянам. 3(16) грудня 1917 РНК Рос. Респ. формально ви­знала право українського народу на самови­значе­н­ня й утворе­н­ня Укр. Респ. Крім УНР, на тер. колиш. Рос. імперії виникла низка небільшов. держ. утворень: Хівин. ханство, Бухар. емірат, Кубан. кра­йовий уряд, татар.-башкир. автономія Ідель-Урал-Штати, або Урало-Волзькі Штати, Закавказ. комісаріат, Горська респ., Респ. Бес­сарабії, Кримськотатар. нац. уряд, Донська громадян. рада, Коканд. автономія, Алашська автономія, Тимчас. Терсько-Даге­стан. уряд, Тимчас. уряд автономії Сибіру, Урал. військ. уряд, Закавказ. сейм, Білорус. нар. респ. і Закавказ. демократ. федеративна респ. Створювали свої «держави» і більшовики: Донецько-Криворіз., Одес., Ставропол., Донська, Кубан., Амур. рад. респ., Бакин. комуна і Рад. респ. Тавриди.

У грудні 1917 Рад. уряд ви­знав право на від­окремле­н­ня України, Фінляндії і Турец. Вірменії, у серпні 1918 від­мовився від договорів про поділ Польщі, у грудні 1918 ви­знав незалежність Литви, Латвії та Естонії, у січні 1919 — Білорусі. У травні 1918 про свою незалежність заявили уряд Всевеликого війська Донського, Грузин. демократ. респ., Зх.-сибір. комісаріат і Респ. горців Пн. Кавказу, у червні — Вірмен. і Азербайджан. респ., Тимчас. Сибір. уряд, у липні — Тимчас. виконав. комітет Зака­спій. обл., Пн.-кавказ. рад. респ., у серпні — Верховне упр. Пн. області, Урал. тимчас. уряд, Доно-Кавказ. союз, у вересні — Тимчас. уряд Пн. обл., Уфим. директорія, у жовтні — Трудова комуна німців Поволжя, у листопаді — Естон., Латвій., Литов. респ., Омський уряд, Естлянд. трудова комуна, Турке­стан. рад. федеративна респ. Більшість цих держ. утворень не­вдовзі припинили своє існува­н­ня, натомість виникла низка нових, пере­важно рад. типу: Карел. трудова комуна, Латвій., Литов., Литовсько-Білорус., Бес­сараб., Муган., Крим., Терська, Вірмен., Нахічеван., Азербайджан., Хорезм., Бухар., Турке­стан., Татар. соціаліст. рад. респ., Калмиц., Чуваська, Марій., Волз. автономні області, Башкир., Горська, Киргиз. автономні соціаліст. респ., Далекосх. респ., Біломор. Карелія, Рос. Пн.-Зх. обл., Пн.-Зх. Кавказ. демократ. респ., Автономна Сюнік. респ., Олонец. уряд та ін.

Загалом після проголоше­н­ня Д. п. н. Р. 1917 на тер. колиш. імперії протягом 1918–20 виникло 86 незалеж. респ., автоном. утворень, урядів різних режимів. Більшість з них про­існували від 1-го до 12-ти місяців, після чого були ліквідовані силою, роз­чинились у складі більших утворень або зникли разом із поразкою того чи ін. режиму.

Літ.: Декларація прав народів Росії // Укр. РСР на між­нар. арені: Зб. док. (1917–1923 рр.). К., 1996; Мироненко О. М. Право на самови­значе­н­ня націй у гаслах більшовиків після Жовтневої революції 1917 р. // Мала енциклопедія етнодержаво­знавства. К., 1996.

О. М. Мироненко

Завантажити статтю