Декларація прав національностей України 1991

ДЕКЛАРА́ЦІЯ ПРАВ НАЦІОНА́ЛЬНОСТЕЙ УКРАЇ́НИ 1991 Цим документом, ухваленим ВР 1 листопада 1991, Україна гарантувала всім народам, нац. групам і громадянам України, які проживають на її тер., рівні політ., екон., соц., культурні права й заборонила будь-яку дискримінацію за нац. ознакою, прояви якої мали каратися законом. Надавши всім нац. групам право вільно користуватися рідними мовами в усіх сферах сусп. життя (освіта, виробництво, одержання та розповсюдження інформації), держава взяла на себе обов’язок створювати належні умови для розвитку всіх нац. мов і культур.

Згідно із положеннями декларації, громадянам України будь-якої національності гарантоване право сповідувати власну релігію, використовувати нац. символіку, відзначати нац. свята, брати участь у традиц. обрядах своїх народів. Також вони мають право створювати культурні центри, товариства, земляцтва, об’єднання та спрямовувати їхню діяльність на розвиток нац. культури; мати нац. газети, журнали, видавництва, музеї, художні колективи, театри, кіностудії. Нац. культурні центри й товариства та представники нац. меншин отримали право на вільні контакти зі своїми істор. батьківщинами. Під захист закону взяті пам’ятки історії та культури нац. груп. Положення декларації конкретизовані й закріплені у Законі України «Про національні меншини в Україні» від 25 червня 1992.

Завантажити статтю