Декоративно-облицювальні камені - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Декоративно-облицювальні камені

ДЕКОРАТИ́ВНО-ОБЛИЦЮВА́ЛЬНI КА́МЕНI – красиво забарвлені мінерали та гірські породи, які добре поліруються і використовуються для художньо-декоративних виробів та втурішнього і зовнішнього облицювання будинків. Україна має величезні й рiзноманiтні родовища Д.-о. к. магматич., метаморфiч. та осадового походження. У межах УЩ розробляється понад 50 родовищ декор.-облицюв. рiзнобарв. гранiтiв – вiд свiтло-сiрих до майже чорних. Гол. з них – Гнiван., Жежелiв. (обидва – Вiнн. обл.), Корнин., Коростишiв. (обидва – Житомир. обл.), Гайворон. (Кiровогр. обл.), Головчинецьке (Хмельн. обл.) та iн. Видобуток червоних гранiтів рiзного вiдтiнку ведеться з Токiв., Орiхів. (обидва – Днiпроп. обл.), Ємилiв. (Житомир. обл.); рожево-сiрих і рожевих гранітів – з Бобринец., Новоданилiв., Софiїв. (усі – Кiровогр. обл.); сiрих i темно-сiрих гранодіоритів – з Шепетiв. (Хмельн. обл.), Соломир. (Рівнен. обл.), Тригiр.; темно-сiрих габроноритiв – з Буків., Горбулiв. (усі – Житомир. обл.), Хлистунiвського (Черкас. обл.) родовищ. Користуються попитом укр. лабрадорити – чорно-сiра порода з великими кристалами польових шпатiв. Гол. їх родовища вiдомi у Житомир. обл., зокрема побл. насел. пунктів Горбулiв, Головине (обидва – Черняхів. р-н), Кам’яний Брiд (Баранів. р-н), Турчинка, Iсакiвка (обидва – Володарсько-Волин. р-н) та iн. Темно-сiрi декор. монцоніти розробляють на Образцов. (Запорiз. обл.) та Новоруднян. (Житомир. обл.); масивнi вiд темно-зелених до чорних кольорiв сієніти – на Чердаклин. (Донец. обл.); сiрi, рожево-сiрi, рожевi гнейси і мігматити – на Новопавлів., Карачунів. (обидва – Днiпроп. обл.), Білоцерків. (Київ. обл.), Ольхів. (Черкас. обл.) родовищах. Серед метаморфiз. i осадових порiд досить поширенi мармури, мармуриз. вапняки, кварцити i кварцитоподібні пiсковики. Мармури та мармуриз. вапняки є перекристалiз. вапняками i доломiтами сiрого й бiлого кольорів. Особливо великі поклади мармуриз. вапняків – у Криму, Карпатах i на Донбасi. Побл. міст Овруч (Житомир. обл.), Первомайськ (Микол. обл.) та с. Сущани (Олев. р-н Житомир. обл.) розробляють кварцити та кварцитоподібні пiсковики рожевого, темно-червоного, сiрого вiдтiнкiв. Аспiднi сланцi Криворiжжя i гранiтна брекчiя р-ну Житомира можуть використовуватися i як виробна сировина. Запаси бiльшостi родовищ Д.-о. к. УЩ досягають млн кубометрiв. За його межами найбiльше розповсюджені вапняки – від свiтло-сiрих до бiлих, органоген. структури, нумулiтовi, моховаткові та еолiтовi, зокрема у Криму (Iнкерман. родовище); на Волино-Подiллi, зх. схилах УЩ (Гуменец. родовище, Хмельн. обл.; Галущин. і Максимiвське родовища, Терноп. обл.). Пiсковики силуру та девону Волино-Подiлля, а також карбонатні пiсковики карбону Донбасу мають масивну текстуру. Вапняк. туфи (травертини), жовтi та жовто-сiрi пористi, вiдомi у Криму i на Волино-Подiллi. Мармури та мармуриз. вапняки Карпат, Криму, Донбасу i Волино-Подiлля є високодекор. природним облицюв. матерiалом. У межах Рахiв. масиву вiдомо понад 10 родовищ мармурiв сiро-бiлого кольору. Передкарп. прогин має конгломератоподібні мармуриз. вапняки (Вижниц. родовище, Чернів. обл.; Краснопiльське родовище, Вінн. обл. та iн.). У Криму найбільшими родовищами мармуриз. вапнякiв є Севастопол., Широкiв.; на Донбасi – Новопавлiв., Комунар.; на Волино-Подiллi – Кам’янець-Подiльське. Серед ефузив. порiд як Д.-о. к. використовують базальти Яноводолинів. (Рівнен. обл.), плiоценовi андезити, андезито-базальти та базальти Вигорлат-Гутин. вулкан. зони (потуж. понад 200 м, Закарп. обл.), дiабази та габро-дiабази Фрунзів. і Лозів. родовищ (обидва – АР Крим), вулканiчнi туфи Мужієв. і Сокирниц. родовищ (обидва – Закарп. обл.), андезити та траси гірського масиву Карадаг (АР Крим), гранiт-порфiри i кварцовi дiорит-порфiри Кастел. родовища (АР Крим). Д.-о. к. широко застосовують у буд-вi та арх-рi з часiв Київ. Русi. Вони користуються необмеженим попитом як експортна сировина у країни Зх. Європи, США i Японiю.

Літ.: Литвинов О. О., Солоненко И. С. Граниты, лабрадориты и мраморы (архитектурно-декоративные камни Украинской ССР). 1950; Семенченко Ю. В., Агафонова Т. Н., Солоненко И. С и др. Цветные камни Украины. 1974 (обидві – Київ).

В. М. Мацуй

Стаття оновлена: 2007