Деларю Данило Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Деларю Данило Михайлович

ДЕЛАРЮ́ Данило Михайлович (29. 05 (10. 06). 1839, Одеса – 22. 02 (07. 03). 1905, Харків) – математик. Д-р математики (1868), проф. (1869). Закін. Харків. ун-т (1860), де й працював від 1861 (з перервою 1862–64, коли удосконалював свої знання в ун-тах Парижа і Гайдельберґа): від 1865 – доц., від 1871 – ординар. проф. каф. чистої математики, від 1883 – каф. механіки. Від 1885 – у відставці через хворобу. Послідовник М. Остроградського. Автор першої праці рос. мовою з основ теорії Ґалуа. Розробляв питання теорії диференціал. рівнянь і теорії ймовірностей. Один із засн. Харків. матем. т-ва. Також його обирали мировим суддею та головою з’їзду мирових суддів (до 1887).

Пр.: Лекции алгебраического анализа. Х., 1866; О разыскании особенных решений дифференциальных уравнений первого порядка, зависящих от двух переменных. Х., 1868; Курс дифференциального исчисления и теории алгебраических функций. Т. 1. С.-Петербург, 1869; Об особых решениях дифференциальных уравнений какого-то бы ни было порядка // Матем. сб. Москва, 1879. Т. 9; Курс теории дифференциальных уравнений. Х., 1880.

Літ.: Физико-математический факультет Харьковского университета за первые 100 лет существования (1805–1905). Х., 1908; Бахмутская Э. Я. История отечественной математики. Т. 2. К., 1967.

В. О. Добровольський

Стаття оновлена: 2007