Деленс Павло Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Деленс Павло Антонович

ДЕЛЕ́НС Павло Антонович (30. 11. 1904, Київ – 1985, Москва) – фахівець у галузі атомної енергетики. Д-р тех. н. (1956). Сталін. (1953) і Ленін. (1959) премії. Держ. нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. Ін-т (1928). Відтоді працював у Києві в проектно-монтаж. тресті «Тепло і сила»; 1938–43 – на з-ді «Більшовик» (1941–43 – на евакуації у м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ); 1943–53 – у НДІ хім. машинобудування; від 1953 – зав. конструктор. відділу, 1957–83 – заст. дир. Н.-д. і конструктор. Ін-ту енерготехніки (обидва – Москва). Від 1984 – на пенсії. Здійснював безпосереднє кер-во розробленням корабел. реактор. установок, зокрема для першого рад. атом. підвод. човна проекту 627 «Ленінський комсомол»; брав участь у проектуванні першого в СРСР пром. реактора; обґрунтував концепцію нового покоління перспектив. транспорт. ядер. енергет. установок блоч. типу. Запропоновані ним конструктор. ідеї донині знаходять застосування у кораблебудуванні.

Літ.: Уласевич В. Руководитель конструкторскими работами в области первых корабельных реакторных установок: К 100-летию со дня рожд. П. А. Деленса // Бюл. по атом. энергии. 2005. № 1.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2007