ДЕЛІМА́РСЬКИЙ Юрій Костянтинович (23. 04 (06. 05). 1904, с. Краснопілка, нині Гайсин. р-ну Вінн. обл. — 02. 06. 1990, Київ) — фахівець у галузі неорганічної хімії та електрохімії. Доктор хімічних наук (1949), професор (1950), академік АН УРСР (1957). Заслужений діяч науки УРСР (1974). Премія ім. Л. Писаржевського АН УРСР (1972). Золота медаль ім. Д. Менделєєва (1980). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1988). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. ІНО (1928). Викладав у Київ. політех. ін­ституті (1932–34). Від 1934 — в Ін­ституті заг. та неорган. хімії АН УРСР (Київ): зав. лаб. роз­плавл. солей (1939–41, 1944–87), водночас заст. дир. з наукової роботи (1944–57), дир. (1960–73), завідувач від­ділу електрохімії роз­плавл. солей (1973–87), радник при дирекції (від 1987). За сумісн. 1951–64 — завідувач кафедри неорган. хімії Київ. університету. Очолював Від­діл. хім. і геол. наук АН УРСР (1957–60). Спів­автор від­кри­т­тя явища пере­носу металу з катоду на анод при електролізі іон­них роз­плавів (1960). Засн. школи фіз. хімії та електрохімії роз­плавл. солей. Створив заг. теорію електрод. потенціалів та електрорушій. сил; роз­робив основи поляро­графії, комплексо­утворе­н­ня, кислот.-основ. рівноваг в іон­них роз­плавах; одержав фундам. результати з будови і фізико-хімії високотемператур. електролітів, термодинаміки і кінетики електрод. процесів. Створив низку нових технологій: електроліт. одержа­н­ня і рафінува­н­ня металів (берилій, кремній, олово, свинець, сурма, вісмут), сплавів і сполук (алюмінієві лігатури, силумін, силіциди, телуриди), нові способи нанесе­н­ня гальваніч. покрит­тів (цинкува­н­ня, кадміюва­н­ня, алюмініюва­н­ня, титанува­н­ня, вольфрамува­н­ня), електроліт. очище­н­ня стальних від­ливок сульфідува­н­ня поверх­ні сталі та чавуну, нові флюси і дегазатори. Був гол. ред. «Украинского химического журнала» (1968–88), кер. секції високотемператур. хімії Між­нар. електрохім. товариства (1966–76), головою наук. рад АН СРСР з фізико-хімії іон­них роз­плавів (1969–89), АН УРСР з електрохім. кінетики і термодинаміки (1967–78), респ. правлі­н­ня Всесоюз. хім. товариства ім. Д. Менделєєва (1970–83).