Демаркація кордонів - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Демаркація кордонів

ДЕМАРКА́ЦІЯ КОРДО́НІВ (франц. démarcation, від іспан. demarcación – розмежування) – встановлення лінії державного кордону на місцевості з позначенням її відповідними прикордонними знаками на основі делімітації кордонів. Д. к. здійснюють спільні комісії, призначені суміж. державами на паритет. засадах. Під час Д. к. проводять топогр. знімання або аерофотографування, на основі яких створюють топогр. карту прикордон. смуги великого масштабу, встановлюють прикордонні знаки (піраміди, стовпи, буї, маяки тощо) та визначають їхні координати. При позначенні лінії кордону на місцевості можливі невеликі відхилення від делімітац. опису (особливо побл. насел. пунктів). Такі розбіжності вирішують, як правило, змішані комісії, у винятк. випадках – на дипломат. переговорах. Узгоджений протокол містить детал. опис проходження лінії кордону на місцевості зі схемами, фотографіями й описом кожного прикордон. знака та його характеристик (розміри, колір, вогні та ін.). У разі виникнення необхідності уточнення кордонів суміж. держав проводять редемаркацію – перевірку раніше демаркованого кордону з відновленням або ремонтом (заміною) прикордон. знаків.

Літ.: див. Делімітація кордонів.

І. В. Барановська

Стаття оновлена: 2007