Дембінський Броніслав - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дембінський Броніслав

ДЕМБІ́НСЬКИЙ Броніслав (Dembiński Bronisław; 14. 08. 1858, с. Мала Коможа, нині Куявсько-Помор. воєводства, Польща – 23. 11. 1939, м. Познань, Польща) – польський історик, політик, дипломат. Почес. д-р Оксфорд. (1930) і Варшав. (1933) ун-тів. Дійс. чл. Академії знань у Кракові (1917), голова Познан. т-ва друзів науки (1923–39), Наук. т-ва у Львові, Варшав. наук. т-ва. Навч. у Берлін. і Вроцлав. ун-тах. Доктор. дис. захистив у Вроцлаві (1883), габілітований у Яґеллон. ун-ті в Кракові (1886), де відтоді працював доц. каф. всесвіт. історії. Від 1892 – надзвич. проф. каф. всесвіт. історії, від 1897 – звич. проф., 1898–99 – декан філос. ф-ту, 1907–08 – ректор Львів. ун-ту; 1916–23 – проф. каф. нової історії Польщі Варшав. ун-ту; 1923–33 – проф. каф. всесвіт. історії Познан. ун-ту, з якою продовжував співпрацювати після виходу на пенсію. Водночас 1914–18 – депутат австр. Держ. ради, 1918–22 – Законодав. сейму Польщі; 1918–20 – віце-міністр Мін-ва реліг. визнань і публіч. освіти Польщі. Очолював польс. групу Міжпарламент. союзу (1919–30) і Міжнар. союзу співтовариств Ліги Націй (1927). До 1918 був пов’язаний з галиц. консерваторами, згодом – з катол. колами. Досліджував історію папства та його стосунків з Польщею, дипломат. відносини 18–19 ст., зокрема місію В. Капніста до Пруссії з метою визволення України з-під рос. влади, теор. питання історії.

Пр.: Rzym i Europa przed rozpoczęciem trzeciego okresu soboru trydenckiego. Lwów, 1890; Papiestwo wobec upadku Polski. Lwów, 1893; Rosya a rewolucja francuzka. Lwów, 1896; Tajna misja Ukraińca w Berlinie. Lwów, 1896; Korespondencja Stanisława Augusta z księciem Józefem Poniatowskim. Lwów, 1904; Polska na przełomie. Lwów, 1913; Ostatni wielki mistrz zakonu niemieckiego. Poznań, 1925.

Літ.: W. Jastrzębski. Bronisław Dembiński (1858–1939) wybitny historyk, polityk i działacz społeczny. Toruń, 2004.

Л. О. Зашкільняк

Стаття оновлена: 2007