Демерджі Дмитро Лазарович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Демерджі Дмитро Лазарович

ДЕМЕРДЖІ́ Дмитро Лазарович (22. 10 (04. 11). 1901, с. Урзуф Маріуп. пов. Катеринослав. губ., нині Першотравн. р-ну Донец. обл. – 22. 12. 1991, Дніпропетровськ) – поет. Чл. СПУ (1962). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Дніпроп. ІНО (1929). Один з організаторів і кер. робітн. літ. групи «Плавка» (1931–35). Працював на редакц., від 1944 – на видавн. роботі. Голова Дніпроп. обл. літ. об’єднання. Автор кн. «Радість» (1933), «Море моє: Поезії», «Так підказало серце: Нарис» (обидві – 1958), «Сонце на крилах чайки: Поезії» (1967), «Грай море, добре море: Поезії» (1985); вірш. казки «Друзі: Веселі пригоди трьох звірят» (1961). Залишив спогади «Про себе і своїх друзів» (1960). Упорядник антології грец. поетів України «Від берегів Азова» (1979). Усі зазначені книги видано у Дніпропетровську. Перекладав укр. з новогрец. і рос. мов. Окремі вірші Д. поклали на музику А. Штогаренко, В. Сапєлкін.

Літ.: Карапиш Б., Пуппо І. Довгий вік Коваля // Зоря. 1991, 5 листоп.; Кузьменко Н. Солнце на крыльях чайки // Днепров. панорама. 1991, 5 нояб.

Л. Н. Кир’яков

Стаття оновлена: 2007