Демидівський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Демидівський район

ДЕМИ́ДІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південно-західній частині Рівненської області. Утвор. 1940. Існував 1940–62, відновлений 1995. Від 24 червня 1941 до 17 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. тут вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Пл. 0,4 тис. км2. Насел. 16 483 особи (2001), переважно українці. У складі р-ну – смт Демидівка (райцентр) та 30 сільс. насел. пунктів. Знаходиться у централ. частині Волин. височини. Поверхня – підвищена, плоскохвиляста лесова рівнина. Природно-ресурсний потенціал: торф, крейда, глина, пісок, вапняки. На тер. Д. р. протікає р. Стир, створ. Хрінниц. водосховище (пл. 20,4 км2, 1958–77 та від 2002 діє ГЕС). Ґрунти переважно чорноземні, темно-сірі опідзолені. Пл. лісових насаджень 3,2 тис. га (дуб, сосна, вільха, береза). У Хрінниц. лісі – пам’ятка природи місц. значення Дуб-велетень (550 р.). Гол. підпр-ва розташ. у райцентрі. Осн. спеціалізація с. госп-ва: у рослинництві – зерново-буряківнича, тваринництві – м’ясо-молочна. Культивуються пшениця, ячмінь, цукр. буряки, картопля та овочеві. Пл. с.-г. угідь 29 тис. га, з них орних земель – 24,8 тис. га, сіножатей – 1,1 тис. га, пасовищ – 2,5 тис. га. Основу аграр. галузі становлять 7 колектив. госп-в, 2 ТОВи, 2 приват. с.-г. підпр-ва, 20 фермер. госп-в. У Д. р. – 17 заг.-осв. шкіл, 5 дитсадків, муз. школа, ПТУ, Будинок дит. творчості, міжшкіл. навч.-вироб. комбінат, 15 клуб. і 12 бібліотеч. закладів; центр. рай. лікарня, 3 лікар. амбулаторії, рай. поліклініка, 14 фельдшер.-акушер. пунктів, оздоров. санаторій «Хрінники». Виходить г. «Вісник Демидівщини». Від 2006 у с. Хрінники проводиться обл. фестиваль патріот. пісні «Наша слава козацька не вмре, не загине». Реліг. громади: 22 – УПЦ КП, 2 – УПЦ МП, 3 – християн віри євангельської, 6 – євангел. християн-баптистів, 1 – свідків Єгови, 1 – адвентистів сьомого дня. У Д. р. досліджено унікал. за розмірами і багатством матеріал. залишків пам’ятку готів (с. Хрінники), курганні могильники (села Вербень, Вичавки) та городище (с. Лисин) давньорус. часу, поселення бронз. віку (с. Вичавки), курганні могильники 16–17 ст. з похованнями козаків (встановлено пам’ятник св. Йосипу), жінок (обидва – с. Боремель; пам’ятник св. Теклі) та дівчат-полонянок (с. Хрінники, пам’ятник), які загинули під час набігів татар. Серед архіт. пам’яток – Свято-Георгіїв. церква (1736), пам’ятник «Ісус Христос під хрестом» (1786; обидві – с. Боремель), Свято-Микол. церква з дзвіницею (с. Дубляни, 1830–40). Видатні уродженці: вчений-зоотехнік, чл.-кор. УААН, політ. діяч В. Яблонський (с. Вербень); письменники В. Поліщук (с. Більче, створ. кімната-музей), А. Листопад (с. Перекалі), Р. Солоневський, Є. Цимбалюк; художник декор.-ужитк. мист-ва О. Боньковський (усі – с. Вовковиї). У низці насел. пунктів Д. р. – меморіали воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни.

М. М. Довганюк, Г. В. Онищук, В. Є. Фещук

Стаття оновлена: 2007