Демков Михайло Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Демков Михайло Іванович

ДЕ́МКОВ Михайло Іванович (12(24). 03. 1859, х. Скринний Прилуц. пов. Полтав. губ., нині Черніг. обл. – 27. 03. 1939, м. Прилуки) – педагог. Закін. Ун-т св. Володимира у Києві (1881). Відтоді – викл. фізики та природознавства Черніг. жін. г-зії, від 1884 – Глухів. учител. ін-ту (нині Сум. обл.); 1905–11 – дир. Моск. учител. ін-ту, від 1911 – нар. уч-щ Владимир. губ. (Росія). Після 1917 викладав педагогіку та історію педагогіки у Прилуц. пед. технікумі. Вивчав принципи та закономірності виховання і навч., історію рос. і зх.-європ. педагогіки. Наголошуючи на самобутності рос. пед. думки, виступав проти засилля нім. педагогіки у рос. школах; доводив важливість Церкви у розвитку просвіти.

Пр.: О самообразовании учителя. Москва, 1892; О принципах науки воспитания // Пед. сб. 1898. № 9; Русская педагогика в ее главнейших представителях. Москва, 1898; 1915; История русской педагогики. Ч. 1–3. Москва, 1909–10; 1913; Педагогика западноевропейская и русская: Пед. хрестоматия. Москва, 1911; История западноевропейской педагогики. Москва, 1912; Старые и новые педагоги, их жизни, мысли, труды. Москва, 1912; Естественная история для народной школы. Москва, 1914; Краткая история педагогики. Москва, 1917; Курс педагогики: Учеб. Ч. 1–2. 1917–18.

Літ.: Педагогические и другие сочинения М. И. Демкова: Библиогр. указ. Москва, 1916.

М. П. Гурець

Стаття оновлена: 2007