Демографічний інститут УАН - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Демографічний інститут УАН

ДЕМОГРАФІ́ЧНИЙ ІНСТИТУ́Т УАН – перша у світі спеціалізована науково-дослідна установа демографічного спрямування. Засн. 1918 у Києві в числі перших інституцій УАН з ініціативи М. Туган-Барановського. Розпочав роботу в січні 1919. Створення Ін-ту стало подією у світ. демогр. науці, оскільки вперше з’явився окремий наук. осередок кооперації зусиль демографів. До цього фахові демографи в Україні, як і в усьому світі, працювали у складі університет. каф. соціології, політекономії, статистики, а також як службовці органів держ. статистики. Незмін. дир. Ін-ту – М. Птуха, серед ін. співроб. – В. Воблий, Ю. Корчак-Чепурківський, П. Пустоход, М. Трацевський. Ін-т створювався у склад. соц.-екон. умовах, тому чисельність штат. працівників не перевищувала 15-ти осіб. Лише після приєднання до нього Каф. санітарії та гігієни ВУАН із сан.-демогр. і сан.-статист. кабінетами заг. чисельність співроб. Ін-ту, який отримав назву Ін-т демографії і сан. статистики ВУАН, зросла вдвічі. Ін-т залишив наступ. поколінням укр. демографів велику та цінну наук. спадщину (14 томів «Праць»), цікаву не лише для демографів, а й представників суміж. дисциплін. Для проведення дослідж. було залучено позаштат. працівників на постій. і тимчас. основі, переважна більшість яких працювала у Центр. статист. упр. УРСР. Використовуючи зарубіжні напрацювання і знач. досвід орг-ції статист. дослідж., що їх проводили земські статистики Рос. імперії, за короткий час вдалося створити в УРСР держ. демогр. службу європ. рівня, що не мала аналогів у ін. респ. СРСР. Демостатист. напрацювання укр. демографів використовували у своїх дослідж. знані європ. учені. Досить швидко Україна стала одним із лідерів демографії в СРСР та світі. Кооперація штат. співроб. із позаштат., кількість яких іноді у 2–3 рази перевищувала кількість штат. (серед яких був корифей укр. демографії А. Хоменко), дала можливість проводити систематичну роботу із формування статист. бази демогр. дослідж. (архів не зберігся). Разом зі співроб.-демографами Центр. статист. упр. УРСР були зібрані по 9-ти губерніях, проаналізовані з огляду на неповноту і помилки, систематизовані й доповнені за єдиною методикою, поправлені у зв’язку зі змінами територіал. меж, зведені по Україні й видані матеріали щодо природ. руху насел. за 1867–1914 і санітар. статистики за 1876–1914. На основі створеної демостатист. бази співроб. Ін-ту здійснювали емпіричні й теор. дослідж. за напрямами: вивчення природ. руху насел. України (зокрема в істор. контексті), створення демогр. прогнозів, удосконалення методики демогр. аналізу (побудова таблиць смертності й середньої тривалості життя, вивчення дит. смертності, дослідж. шлюбності насел. шляхом побудови індексів шлюбності та ін.), узагальнення історії, методики й орг-ції переписів населення. Метод. розробки Ін-ту ввійшли до арсеналу аналіт. засобів сучас. демографії, а підготовлена й опубл. бібліографія з демографії за 1914–28 (В. Рєзников) є важливим демоістор. джерелом. 1938 Ін-т ліквідований, а його провідні працівники заарешт. за звинуваченнями політ. характеру. Засекречення демогр. інформації не давало можливості продовжувати ґрунтовні й об’єктивні дослідження. Функції Ін-ту демографії і сан. статистики були покладені на відділ статистики Ін-ту економіки АН УРСР, де вони звелись до дослідж. переважно істор. характеру та узагальнення методики переписів населення. Лише наприкінці 1966 організований відділ демогр. дослідж., який працював у складі Ін-ту економіки НАНУ до кін. 2003 і здійснював пошуково-фундаментал. та аналіт. розробки у контексті продовження традицій, сформованих у Д. і. УАН. 2002 створ. Демографії та соціальних досліджень Інститут НАНУ як нова наук. установа.

Літ.: Птуха М. В. Очерки по статистике населения. Москва, 1960; Стешенко В. С., Корчак-Чепурківський Ю. О. Демографія // Історія АН УРСР. Кн. 1. К., 1967; Пустоход П. І. Інститут демографії Академії наук України // Демогр. дослідж. Вип. 2. К., 1971.

В. С. Стешенко

Стаття оновлена: 2007