Демурине - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Демурине

ДЕМУ́РИНЕ – селище міського типу Межівського району Дніпропетровської області. Центр селищ. ради, якій підпорядк. села Василівка, Володимирівка. Знаходиться за 25 км від райцентру, за 125 км від Донецька та за 150 км від обл. центру. Залізнична станція. Пл. 3,8 км2. Насел. 1305 осіб (2001, складає 89,9 % до 1989), переважно українці. Історія Д. починається з буд-ва залізнич. станції 1894. Назва походить від прізвища першого поселенця І. Демури. У ході воєн. дій 1918–20 влада неоднораз. змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (від повного вимирання с-ще врятувала залізнична станція: демуринці їздили до міст Дніпропетровськ, Красноармійськ, Сталіно, нині Донецьк, та міняли одяг на їжу). Від 11 жовтня 1941 до 10 вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Від 1957 – смт. Корисні копалини: пісок, глина. Гол. підпр-во – ТОВ «Демурин. збагачувал. ф-ка» (збагачує титано-цирконієві руди, які видобуваються з Вовчан. родовища); є бурякоприймал. пункт ВАТ «Губинис. цукр. з-д». У Д. – заг.-осв. школа, дитсадок; амбулаторія, Будинок культури, б-ка. Встановлено пам’ятник воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світ. війни. У с. Володимирівка народився письменник М. Нечай.

К. І. Загорулько

Стаття оновлена: 2007