Крушельницька Марія Степанівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крушельницька Марія Степанівна

КРУШЕЛЬНИ́ЦЬКА Марія Степанівна (псевд. і крипт.: Слободівна, Слободівна Марія, Марія Степанівна, Слобода-Крушельницька, М. С., М.; 08. 12. 1876, с. Ульгівці, Рава-Руського пов., Галичина, нині Люблін. воєводства, Польща – 28. 08. 1935, Харків) – актриса, письменниця, публіцистка. Дру­жина Антона, мати Володимири, Івана, Богдана і Тараса, ба­буся Лариси та Марії, прабабуся Тетяни Крушельницьких. На­родилася в сім’ї австр. урядовця – брата А. Вахнянина. Закін. Львів. укр. г-зію (1893). Відтоді – одна з провід. драм. актрис Театру т-ва «Руська бесіда» у Львові, з яким гастролювала в Україні та Польщі. Виконувала гол. ролі в п’єсах І. Франка, М. Ста­рицького, І. Карпенка-Ка­рого, І. Крашевського, Л. Толстого, Г. Зудермана та ін. 1901 зіграла востаннє у драмі «Влада темряви» Л. Толстого. Залишивши сцену, почала писати нариси, новели, драми, статті (переваж­но на тему жін. долі, рівноправності жінок і чоловіків, призначення мист-ва), сповнені глибо­кого соц. змісту. 1915–25 мешкала у Відні, де допомагала чоловікові у підборі матеріалів, редагуванні журналів, підручників, худож. літ-ри для укр. шкіл та г-зій. Згодом переїхала до Рога­тина (нині Івано-Фр. обл.), 1928 – до Львова, де продовжила публікувати нариси і статті в ж. «Но­ва хата», «Нові шляхи»; 1933–34 – ред. ж. «Критика». Дру­кувалася у г. «Буковина» (Чернівці), «Діло», ж. «ЛНВ» (обидва – Львів), публіцист. статті про фа­хову освіту жіноцтва в альманасі «Жіноча доля» (Коломия, 1927). Авторка п’єси на 3 дії «Мачуха» (1899, не опубл.), циклу оповідань «Штука», «Прощання», «Хвилі туги», «Поезії її молодих літ» та ін. у зб. «І хто ж вона була?» (Чц., 1901); новел «Мати», «Скарб Оксани», п’єси «Вона» (усі – Коломия, 1911). Писала поезії в прозі – «На дні душі» («Но­ві шляхи», 1929, ч. 2), «Крик тиші», «Моє квіття», «Золото осені» (усі – 1929), «Чар му­зики» («Нова хата», 1935). На запрошення укр. рад. уряду 1934 разом із сім’єю виїхала до Харкова. Після розстрілу синів, арештів чоловіка і ще 3-х дітей самотня померла у лікарні.

Літ.: Чарнецький С. Нарис історії українського театру в Галичині // Чарнець­кий С. Вибране. Л., 1959; Громова З., Дубина М. Марія Слободівна – акторка і письменниця // УТ. 1987. № 5; Погребенник Ф. Життя і смерть Марії Сло­бодівни // Дзвін. 1990. № 1; Крушельницька Л. Рубали ліс…: Спогади галичан­ки. Л., 2001; 2008; Л.; Нью-Йорк, 2002; Качкан В. Ще одна постать в українській Голгофі (повернення Марії Крушельницької) // Бойківщина: Наук. зб. Дрогобич, 2007.

Л. І. Крушельницька

Статтю оновлено: 2014