ДЕ́МЧЕНКО Всеволод Якович (01. 03. 1875, Київ. губ. — 20. 09. 1933, Італія) — громадсько-політичний діяч, під­приємець. Закін. С.-Петербур. Ін­ститут інж. шляхів сполуче­н­ня (1898). У 1898–1902 — ст. інженер тех. від­ділу з будівництва Києво-Полтав. залізниці. 1902 роз­почав під­приємниц. діяльність: торгівля нерухомістю, домо­власництво, казен­ні під­ряди, будівництво (у Києві на вул. Заньковецької, № 7 зберігся один із будинків, зведених Д.). Від 1906 — гласний Київ. міської думи, 1908–12 — голова міської комісії з брукува­н­ня вулиць, 1911–17 — Київ. повіт. земської управи. Один із лідерів Київ. клубу рос. націоналістів. Депутат 4-ї Держ. думи Росії від 1-ї міської курії Києва (чл. фракції націоналістів, від 1915 — про­гресив. націоналістів). У роки 1-ї світової війни — чл. Київ. військ.-пром. комітету. За часів Української Держави геть­мана П. Скоропадського — провід. діяч Всеукр. спілки пред­ставників промисловості, торгівлі, фінансів та с. господарства, чл. ради Держ. банку. Брав участь у Яс­ській конф. країн Антанти 1918. У грудні 1918 — на поч. 1919 — серед учасників формува­н­ня «кабінету» генерала О. Гришина-Алмазова в Одесі, у березні 1919 — «міністр» створеного в Одесі під опікою франц. військ автономіст. Пд.-Рос. уряду Д. Андро де Ланжерона. Від квітня 1919 — на еміграції.