Демчук Остап Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Демчук Остап Якович

ДЕМЧУ́К Остап Якович (псевд.: С. Княжинський, Стах Юхтименко, Стась Біднота, Юхт; 10(23). 03. 1900, с. Княжин Житомир. пов. Волин. губ., нині Чуднів. р-ну Житомир. обл. – 19. 12. 1945, м. Франкфурт-на-Одері, Німеччина) – письменник. Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Волин. ІНО у Житомирі (1924). Чл. «Плугу», ВАПЛІТЕ. Від 1920 – зав. відділу г. «Радянська Волинь» (Житомир). Друкувався від 1922. Автор зб. оповідань «Комнезамчики» (1925), «Верболози» (1928), «Пригоди на маневрах», «Ювілей» (обидві – 1930), «Чудо» (1931; усі – Харків), повісті й оповідань «Очі» (Х.; К., 1930), роману «Чорнозем» (Х., 1933) та «Повісті про мачуху» (К., 1941). Провідна тема – соц. й психол. перетворення на селі. Помер після важкого поранення.

Літ.: Журавський А. Спецкор «Радянської Волині» // Рад. Житомирщина. 1976, 11 трав.; Шавлович-Демчук М. Ішов до людей окрилених // Там само. 1984, 24 черв.

М. Ю. Костриця

Стаття оновлена: 2007