Дем’яненко Марія Яківна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дем’яненко Марія Яківна

ДЕМ’Я́НЕНКО Марія Яківна (27. 04. 1920, за ін. даними – 11. 03. 1921, с-ще Березна, нині смт Менського р-ну Черніг. обл. – 10. 04. 2004, Київ) – мовознавець. Орден «За мужність» 3-го ступ. (1999). Учасниця 2-ї світ. війни. Навч. у Харків. ін-ті іноз. мов, закін. 1-й Моск. пед. ін-т іноз. мов (1941), навч. у Військ. ін-ті іноз. мов. Працювала в Гол. розвідув. упр. Генштабу Червоної Армії; 1944–50 – референтом-перекладачем в Укр. т-ві культур. зв’язку з закордоном; 1951–92 – у Київ. ун-ті: доц. каф. роман. філології. Наук. дослідж. стосуються проблем теор. та експерим. фонетики франц. мови; зістав. фонетики франц., рос., укр. мов; методики викладання іноз. мов.

Пр.: Вступний курс фонетики французької мови. 1971; Основы общей методики обучения иностранным языкам. Теоретический курс: Пособ. 1971; 1984; Pour parler français. 1997; Сучасна французька вимова. Теорія і практика: Навч. посіб. 2004; усі – Київ, у співавт.

Г. І. Панич, І. Г. Лепетюк

Стаття оновлена: 2007