Дем’янишина Лариса Семенівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дем’янишина Лариса Семенівна

ДЕМ’ЯНИ́ШИНА Лариса Семенівна (09. 07. 1965, с. Селище Сокирян. р-ну Чернів. обл.) – живописець і графік. Закін. Одес. пед. ін-т (1991; викл. Н. Желтомирська, Н. Миголатьєва, Е. Серпіонова). Чл. твор. об’єдн. «Новація» (м. Южне Одес. обл., 2005). Працювала 1991–2000 у міській школі мист-в. Відтоді – на твор. роботі. Від 2004 – голова відділ. т-ва «Просвіта» у м. Южне. Учасниця мист. виставок, вітчизн. та закордон. пленерів від 1997. Персон. – в Одесі (2000, 2003–06), Фленсбурзі (Німеччина, 2004), Львові (2008). У пейзажах і натюрмортах створює феєрію поєднань гол. складових пд.-укр. Космосу: Сонця, Степу, Моря і Небокраю. У вишуканих композиціях на шовку досягла маляр. невимушеності та імпровізаційності. Виконала серію вираз. худож.-графіч. оформлень книжок. Для твор. манери Д. характерна пружно-барокова система ліній, що природно поєднує багатозначність і символістичність класич. вільної графіки з емоц. «кучерявістю» нар. малювань.

Тв.: розпис на шовку – «Вилкове» (2002), «Маковий світанок», «У світі любові», «Різдво», «Карпатське весілля» (усі – 2003); живопис – «Вітер. Море» (1996), «Дорога до сонця» (2000), «Вартові моря», «Косий дощ» (обидва – 2001), «Барви Степу», «Мелодія Степу» (обидва – 2003); графіка – «Чекання» (1991), «Сонячна дівчинка» (1997), «Ганка», «Черешневий спогад» (обидва – 2005); іл. – до роману «Час не лікує» М. Анисимової, зб. дит. віршів «Чому кричать жаби» В. Березінського (обидві – 2005), поеми «Бран» О. Різниківа (2006; усі – Одеса), поезій «Береги часу» Г. Щипківського (К., 2006).

Літ.: Вітер кольору сонця: Каталог виставки. М., 2005; Островський В. Анаграми сонячного вітру // Київ. 2007. № 1.

В. І. Островський

Стаття оновлена: 2007