Дендрокліматологія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дендрокліматологія

ДЕНДРОКЛІМАТОЛО́ГІЯ (від дендро… і кліматологія) – розділ кліматології, що досліджує зміни клімату в історичний період часу на основі інформації, одержаної з річних кілець деревних рослин. Аналізують ширину річних кілець, щільність деревини, її хім. склад, співвідношення між радіоактив. і стабіл. ізотопами вуглецю. Багаторічні дерева в процесі фотосинтезу відповідно до умов середовища кожного року відкладають у річних кільцях орган. речовину (целюлоза тощо). Особливості динаміки терміч., гідрол. режимів і ін. екол. чинників зумовлюють неповторність ширини, складу і структури річних кілець. Найактивніше на клімат. чинники реагують дерева на верх. і пн. межах лісу, де їхній ріст лімітує дефіцит тепла; на Пд. (Степ, Лісостеп) і в ліс. зонах приріст дерев часто визначає недостатність вологи. Встановивши корелятивні залежності для зростаючих дерев між приростом і клімат. чинниками, можна поширити їх на період, коли спостереження за кліматом не проводили. Саме Д., на відміну від ін. методів дослідж., дала можливість встановити значні коливання клімату протягом минулих тисячоліть з детальністю до одного року. Доведено, що зміни клімату відбуваються синхронно на обох півкулях нашої планети. Для Зх. Європи динаміку зволоження можна оцінити за дубом звичайним за період понад 7000 р. Для України на сучас. етапі отримано дані за сосною звичайною за 1000, а за дубом – 1200 р. Д. дає можливість також прогнозувати приріст дерев, а відповідно й клімат. чинники для певних місцезростань і регіонів на декілька десятиліть.

В. Г. Коліщук

Стаття оновлена: 2007