Крушельницька Марія Тарасівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крушельницька Марія Тарасівна

КРУШЕЛЬНИ́ЦЬКА Марія Тарасівна (31. 12. 1934, Харків) – піаністка, педагог, музично-громадська діячка. Дочка Тараса, онука Антона та Марії Крушельницьких. Проф. (1991). Нар. арт. України (2005). Дійс. чл. НТШ (2006). Лауреатка 1-го Всеукр. конкурсу ім. М. Лисенка (Київ, 1962). Під час репресій родини Крушельницьких була виселена з матір’ю до Курська (РФ), 1943 повернулася до Льво­ва. До поч. 1960-х рр. на ма­териному прізвищі – Шушкевич. Закін. Моск. консерваторію (1957; кл. Г. Нейгауза) та аспірантуру при ній (1960). Удосконалювала гру на фортепіано у В. Барвінського (1959–63). Від 1960 – у Львів. муз. академії: 1991–99 – ректор, від 2000 – проф. каф. спец. фортепіано. У 1960–90-х рр. вела активну кон­цертну діяльність в Україні. У репертуарі – твори Л. ван Бетговена, Р. Шуманна, Й. Брамса, О. Скрябіна, С. Прокоф’єва. На­давала перевагу великим формам і монум. циклам. Визначал. риси виконав. стилю – мас­штабність, драматизм і романт. спрямування. Як інтерпретатор­ка й популяризаторка укр. музики посідає особл. місце серед піаністів 2-ї пол. 20 ст. Виконав. манера національно визначена, з майстер. виявленням м’якої співучості укр. мелодики. Зокре­ма унікал. є відтворення у тракту­ваннях К. гуцул. інтонацій у му­зиці М. Колесси і своєрід. ек­спре­сії галиц. тематизму С. Люд­ке­вича. Один із найхарактерніших засобів – темпоритм: детал. агогічні відтінки, що визначають виразність мелодії, завжди впізнаються як своєрідна риса гри К.

Здійснила пре­м’єр­не виконання Концертів для фортепіано з оркестром С. Люд­ке­вича (1963), І. Драга (1967), Р. Сі­мовича (1974); циклів «Київ­сь­кий триптих» (1982) і «Дві фор­тепіанні фрески» (2007) Б. Фільц та ін. Ініціаторка створен­ня фор­тепіан. циклу «Музичні при­свя­ти» Б. Фільц (2002). Від серед. 1960-х рр. підготувала се­рію ви­конав. монографій із фор­те­піан. музики укр. композиторів: Л. Ре­вуцького, В. Косенка, С. Люд­кевича, М. Колесси, Н. Нижанківського, В. Барвінського, М. Ли­сенка, А. Кос-Анатольського. Вперше створила цілісні «фортепіанні портрети» укр. композиторів, що стало новим етапом у виконав. мист-ві. 1995 виступила з виконанням віднайденого фортепіан. Концерту В. Барвінського. Записала на грампла­тівки і диски більшість фортепіан. творів С. Людкевича (1979), усі фортепіанні твори М. Колес­си (1984), програми з творів Н. Ни­жанківського (1985), В. Барвінського (1988), М. Лисенка (1992). Серед учнів – Й. Ермінь, М. Ку­ш­нір, лауреати міжнар. конкурсів Я. Боженко, О. Кушнір, О. Чі­пак, В. Котис. Авторка ст.: «Слово про вчителя» // «Музика», 1988, № 2; «Стильові особливості виконання фортепіанних творів М. Ко­лес­си» // «Українська фор­тепіанна музика та виконавство», Л., 1994; «Му­зич­на культура Льво­ва» // «Мистецькі об­рії’98», К., 1999; «Слово від ко­лег» // «Олег Криштальський: Спо­гади. Статті. Матеріали», Л., 2000; «Її музи­ка – промінь сонця [Про Б. Фільц]» // «Студії мистецтвознавчі», 2007, число 4; кн. «Слово про вчительку» (Л., 2002).

Літ.: Кашкадамова Н. Грає Марія Кру­шельницька // Музика. 1985. № 5; Білин­ська М. Речиталь Марії Крушельницької // КіЖ. 1987, 23 серп.; Кияновська Л. Мандрівні есе: Враження з поїздки до США та Канади М. Колесси та М. Крушельницької // Музика. 1995. № 3; Куш­нір М. Дочка «Розстріляного Відроджен­ня» // Дзвін. 1995. № 6; Кушнірук О. Марія Крушельницька представляє... // Art line. 1998. № 5–6; Кашкадамова Н. Фортеп’янне мистецтво у Львові: Ст. Рец. Мат. Т., 2001; Ермінь Й. Невідомий Кос-Анатольський у виконанні М. Крушельницької // Musica humana. Л., 2003; Марія Крушельницька: Спогади. Ст. Мат. Л., 2004; Гель І. Піаністка Марія Крушельницька // Україна моло­да. 2005, 18 січ.; Попович Ж. Двічі на­роджена із Крушельницьких // ДТ. 2005, 29 жовт.–4 листоп.; Медведникова Т. Фортепіанні шедеври на СD // Музика. 2007. № 4; Чупашко І. CREDO: Про життя і творчість М. Крушельницької: До 75-річчя з дня народж. Л., 2009.

Н. Б. Кашкадамова

Стаття оновлена: 2014