Дендромозаїка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дендромозаїка

ДЕНДРОМОЗА́ЇКА (від від дендро... і грец. μουσεον – святилище муз) – зображення або візерунок із дерев’яних деталей: дощечок (паркет), брусків, тонких платівок, шпону, стружки (інтарсія, маркетрі). Найдавніший різновид Д. – інтарсія, відома за літ. джерелами та рідкіс. знахідками у Стародав. Єгипті, Греції й антич. колоніях Причорномор’я. Зокрема боспор. саркофаги 5–3 ст. до н. е. прикрашали вставками у вигляді меандрів, акантів, розет, стилізованих квітів лотоса, пелюсток, стеблин, а також фігуратив. зображень (богиня, пантера). Від 1 ст. до н. е. у Римі, Малій Азії, Боспорі внаслідок удосконалення деревооброб. інструментарію (рубанків, терпугів) поширилася візерункова орнаментація широких площин наклеєною стружкою. Цей спосіб, що отримав у новий час назву маркетрі, генетично пов’язаний з інтарсією та спорадично трапляється вже в окремих орнам. елементах саркофагів 5–6 ст. до н. е. У середньовіч. і новий періоди усі різновиди Д. досягли високого тех. розвитку. Збереглися описи і зразки (у МЕХП) зх.-укр. «саджених» столів, скринь 16–17 cт., оздоблених інтарсією, маркетрі. У 20 ст. Д. поширена здебільшого в нар. творчості. Серед умільців популярні техніки підбору зображень із зерен, кори, пелюсток квітів, шишок, ін. плодів тощо (флоризм або флористика, флоромозаїка). Експериментують з цими техніками й окремі професійні митці, напр., художник-монументаліст Г. Синиця створив цикл декор. композицій.

Літ.: Матье М. Искусство древнего Египта. Ленинград; Москва, 1961; Меликсетян Л. Мозаика из дерева. Москва, 1965; Сокольский Н. И. Деревообрабатывающее ремесло в античных государствах Северного Причерноморья. Москва, 1971; Нариси з історії зарубіжного декоративно-ужиткового мистецтва. К., 1995.

М. Р. Селівачов

Стаття оновлена: 2007