Денисенко Володимир - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Денисенко Володимир

ДЕНИСЕ́НКО Володимир (25. 05. 1931, м. Хожув, нині Шльон. воєводства, Польща) – оперний співак (бас-баритон). З походження українець. Засл. діяч культури Польщі (1980). Співу навч. приватно у проф. М. Кузьміцької (1947–48), в Опер. студії проф. Є. Меруновича (1950), у проф. В. Бжезіцького (1950–51) та Я. Райсової (1952–60). Виступав у опер. театрах Варшави (1950–52), Битома (1952–60), Вроцлава (1960–65); Великому театрі Варшави (1965–85). Від 1985 концертує на опер. сценах Польщі та ін. країн. Гастролі у США, РФ, Румунії, Болгарії, Чехії, Словаччині, Швеції, Туреччині, Німеччині, Нідерландах. Володіє голосом широкого діапазону, що дозволяє йому виконувати різнопланові партії, серед яких переважають басово-баритонові (деякі з них записані на платівках, зокрема опера «Фауст» Ш. Ґуно, «Вранішня» К. Пендерецького). Популяризує укр. пісню на концертах чол. хору «Журавлі», фестивалях укр. пісні у Польщі та особистих концертах. У муз. доробку – власні композиції пісень: «На полонині» (сл. М. Дзвінка), «Чому мені тяжко» (сл. Т. Шевченка), «Де зараз ви...» (сл. В. Симоненка).

Партії: Кардинал («Дочка Кардинала» Ф. Галеві), Скарпіа («Тоска» Дж. Пуччіні), Макбет (однойм. опера Дж. Верді), Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно), Фіґаро («Весілля Фіґаро» В.-А. Моцарта), Дон Базиліо («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Борис Годунов (однойм. опера М. Мусоргського), Кецал («Продана наречена» Б. Сметани), Стольник, Збігнєв («Галька», «Зачарований замок» С. Монюшка), Ізмайлов («Катерина Ізмайлова» Д. Шостаковича).

Літ.: Вербовий М. Володимир Денисенко // Укр. календар. Варшава, 1968; Заєць Г. Соліст Варшавської опери // КіЖ. 1970, 1 лют.; Włodzimierz Denysenko: 30 lat pracy artystycznej. Warszawa, 1980.

С. Заброварний

Стаття оновлена: 2007